Новина

Зникнення ясена звичайного з карти західних українських лісів – питання часу

        Ще п’ять років назад про нову хворобу ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) ми могли дізнатися лише з інтернет-ресурсів. Історія виникнення невиліковної хвороби ясена починається, за твердженнями ряду науковців, з литовського міста Каунас. Саме там на початку 90-их працівники міського парку запримітили раптове всихання ясенів. До слова, місто закупило саджанці ясена звичайного для озеленення, враховуючи те, що дана порода гарно культивується у міських паркових зонах. Як виявилося згодом, саме молоді ясеневі саджанці стали причиною занесення нової хвороби ясена в Європу з Азії (Китай), звідки вони й прибули. Саме в ті часи в Литві здійснювали масове озеленення, тож закупили багато саджанців ясена для цих потреб, які були зараженими.

Хвороба стала стрімко поширюватися європейськими широтами і буквально за 10 років охопила всю Європу.

В 1994-1996 роках професор академії Кракова (Польща) Т.Ковальський вперше описує новий інвазійний вид Chalara Fraxinea та визначає, що він є анаморфною (нестатевою) стадією гриба. Офіційно назва хвороби звучить як Chalara fraxinea T. Kowalski (2006) (Thielaviopsis fraxinea) – рак халаровий, або ж побутує ще така назва, як рак ясена.  

- Враховуючи близькість до Кракова, можна припустити, що цей гриб міг поширитися на територію західної України ще тоді, у 1994 році, – припускає старший викладач кафедри лісової патології Національного лісотехнічного університету України, кандидат біологічних наук Ірина Мацях, яка є учасником європейського проекту Cost Action FP1103 Fraxback («Всихання ясена в Європі: розробка рекомендацій і стратегій невиснажливого ведення лісового господарства»). – На жаль, ми не можемо сказати вам, хто здійснював обстеження і спостереження і про те, коли ми можемо зафіксувати якісь перші ознаки того, що ясен так почав випадати.

2010 року про хворобу ясена заговорили й українські лісопатологи, а 2013 року наявність цієї хвороби дослідили і на Тернопільщині – у Скалатському лісництві Тернопільського та в Улашківському лісництві (на території лісового заказника загальнодержавного значення «Дача Галілея») Чортківського лісових господарств.

Ірина Мацях п’ять останніх років працює з цією проблемою. Зокрема, фахівець збирала матеріал усього західного регіону нашої держави, в результаті генетичних методів доказано присутність халарового гриба у лісових насадженнях ясена звичайного.

Яким чином можна визначити те, що доросле дерево хворе? Інвазійний гриб потрапляє у ясеневі насадження, починаючи з листкової пластини, далі він проторює собі дорогу до черешка, поширюючись у тоненькі гілки, згодом у більші, скелетні гілки, закупорюючи судини. Інвазійного гриба бачити, як кажуть, на око, неможливо, і в тому, за словами науковців, є біда, адже рак живе всередині, у тканинах дерева. Водночас можна спостерігати, що дерево ослаблене, якщо внизу воно вже уражене опеньком.

Що ми можемо зробити? На жаль, нічого, – запевняє пані Ірина. Той ясен, який є на території України – Fraxinus excelsilor L – випаде, тому що гриб уражає дерева будь-якого віку на будь-якій території: поодинокі в парку чи на галявині, групами, куртинами в лісі. Вік не має значення: чи то маленькі саджанці, чи то величезні дерева. Скільки б років вони не мали для нього (гриба – прим.) не має значення. Тож зникнення такої породи на території західної України, як ясен звичайний, лише питання часу.

- Ні вік, ні розташування, ні клімат, – резюмує доцент кафедри лісівництва НЛТУ. – Тому що гриб є чужий, інвазивний. – Якщо візьмемо край Європи – Ірландію, Британію, я на свої очі бачила цілі плантації хворого ясена, де ясен звичайний є, власне, основною породою типотвірною, так як у нас, наприклад, дуб звичайний чи смерека, то виходять із ситуації, клонуючи дерева. Вибирають із насадження стійкі дерева, які теоретично більш-менш у тих умовах виживають, спеціально заражають їх у контрольованих умовах халаровим грибом, аби подивитися, наскільки стійкими вони можуть бути, тоді вже з них вирощують садивний матеріал.

Причиною приїзду цьогоріч, у травні, доцента кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України (НЛТУ) Володимира Крамарця та старшого викладача кафедри лісової патології НЛТУ, кандидата біологічних наук Ірини Мацях на Кременеччину було обстеження кількох кварталів Білокриницького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство», на наявність халарового раку ясена звичайного. До слова, дані ділянки в майбутньому ДП «Кременецьке лісове господарство» має передати у відання Національного природного парку «Кременецькі гори». Враховуючи те, що санітарні рубки (тим більше суцільні – прим.) у природно-заповідному фонді заборонені, а також зважаючи на масовий ажіотаж у пресі стосовно нищівних рубок у лісах, і те, що дані дерева необхідно вибрати з ділянок обов’язково, з боку НПП «Кременецькі гори» на адресу науковців надійшло прохання дослідити ділянки, де масово всихає і випадає ясен звичайний. Насаджень з перевагою у складі ясена і за його участю налічується понад 200 га на території, що буде передаватись національному природному парку. На даний час господарські заходи з прибирання повалених дерев ясена не проводяться, загибла деревина накопичується в лісових насадженнях.

Назбиравши матеріалу – гілок молодих пагонів ясена звичайного, Ірина Мацях за зовнішніми ознаками дослідила, що вони заражені саме халаровим грибом, тож не тільки дорослі насадження, які лежать кварталами у Білокриницькому лісництві, уражені даною хворобою, а на природно поновлених молодих насадженнях уже присутній халаровий рак.

За словами науковців, є два варіанти подальшого розвитку подій: ясен зникне, а на його місці буде природне поновлення кленів – явора і гостролистого та граба звичайного; халаровий рак стане латентнішим і не встигне знищити всі насадження ясена звичайного, залишивши одиниці дерев, які будуть стійкіші до цієї хвороби.

Наразі ситуація на Тернопільщині не втішна. Як повідомив заступник начальника Тернопільського ОУЛМГ Ігор Гуменюк, у Вишнівецькому і Кременецькому лісництвах цього ж держпідприємства уже зафіксовано масове всихання ясена. Всього ж на сьогодні на обліку в держлісфонді Тернопільщини стоїть 662 гектари ясеневих насаджень, як осередки раково-мікозних хвороб і стовбурних гнилей, де є в тій чи іншій мірі випадання. Тобто, якщо ДП «Кременецьке лісове господарство» має суцільних рубок 12 гектарів по Вишнівецькому лісництві в одному урочищі, тобто ясен звичайний випадає кварталами, Скалатське лісництво – ясен звичайний лежить повністю, Дача Галілея в Улашківському лісництві, де тільки ясен був, весь випадає і догниває.

 Всього ж під загрозою є 7732 гектари ясеневих насаджень Тернопільщини, то ж зараз буде стояти необхідність збільшення обсягів санітарних рубок в ясеневих насадженнях і розроблення рекомендацій підприємствам із заміни в лісокультурному виробництві ясена звичайного на інші стійкіші види ясена, або обмеження використання ясена в лісокультурному виробництві.

В ході обстеження лісостанів на території, яка включена до складу НПП «Кременецькі гори», виявлено ослаблення та всихання ясена звичайного. Це явище, відоме під назвою «ashdieback» – «відмирання ясена».

Ясен звичайний надзвичайно вразливий до Hymenoscyphusfraxineus, до­слід­ження показали дуже низький рівень природної резистентності – менше ніж 5% дерев виявили ознаки стійкості до дії цього патогену. Хоч процент стійких дерев дуже малий, наявність резистентних дерев має важливе зна­чення – можна сподіватися, що в процесі подальшої еволюції в ході природного (або штучного) відбору вдасться зберегти ясен звичайний як вид та як компонент природних лісостанів.

Однак на даний час перспективи лісостанів з перевагою та участю ясена звичайного є досить невтішними – всихання продовжується по всій території України в насадженнях різного складу, віку, походження.

На нашу думку, на територіях заповідного фонду не варто здійснювати руб­ки всохлих та всихаючих дерев ясена. Можна очікувати що значна частина (або й практично всі) ясени відімруть. Це, без сумніву, призведе до втрати біоло­гіч­ного різноманіття – з втратою ясена, як центрального ядра консорції, зникнуть також популяції інших живих організмів трофічно або топічно пов’язаних із цією породою. Окрім цього, проведення рубок на території НПП «Кременецькі гори» негативно вплине на трав’яне вкриття в складі якого значною є участь ведмежої цибулі (Alliumursinum), виду, який занесений до Червоної книги України.

В промислових лісах варто проводити вибіркові санітарні рубки, з тим щоб використати всохлі дерева до повної втрати їх технічної якості. Однак при цьому слід залишати дерева ясена, на яких наявні листки, навіть якщо крона дерева розрід­жена та має ознаки всихання. Це слід робити для того, щоб виявити та зберегти стійкі екземпляри, які в подальшому можуть стати основою відновлення ясенових лісів.

Марія Сабан,

"Лісовий і мисливський журнал"