Новина

Виростити діброву – праця надзвичайно важка, кропітка й затратна

         Перед лісівниками Тернопільщини стоїть одне з нелегких завдань – створення лісових культур із найціннішою лісовою породою – дуб звичайний. Щороку питома вага створення лісових культур дуба становить майже 40 відсотків.

Враховуючи те, що дана лісова культура дуже вимоглива до умов зростання, завданням, яке постає перед працівниками лісової галузі Тернопілля – є забезпечення комфортних умов для зростання лісокультур дуба звичайного та віднайдення найекономнішого способу для його культивування. Поєднання цих двох складових – справа нелегка, Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства вирішило організувати виробничий семінар-нараду на базі тих державних підприємств – Тернопільському і Чортківському лісових господарствах, – які досягли в цьому певних результатів.

Тож на нещодавній виробничій нараді-семінарі головні лісничі, лісничі й інженери лісових культур: хто набував, а хто ділився досвідом із догляду за лісовими культурами дуба звичайного різного віку створення, застосовуючи різні методи їх вирощування.

Як відомо, якісне насіння – це запорука доброго росту й подальшого розвитку будь-якої рослини, тож родинні й клонові плантації створюються лісівниками для того, аби заготовити насіння з найкращими генетичними даними, а в подальшому створювати здорові й стійкі до різноманітних біологічних і природних катаклізмів ліси.

Учасники семінару відвідали родинну плантацію дуба звичайного та клонову модрини європейської Тернопільського лісництва ДП «Тернопільське лісове господарство».

Як повідомив головний лісничий ДП «Тернопільське лісове господарство» Олег Кільчицький, родинну плантацію дуба звичайного 2011 року створювали на нелісовій землі. До того ж лісові культури постійно пошкоджували тварини, що вимагало проведення додаткового догляду за лісовими культурами – обробіток їх церваколом та постійним доповненням ділянки сіянцями дуба. А враховуючи площу родинної плантації – 7 гектарів, – роботи дійсно було чимало. Тож фактично ця ділянка слугувала своєрідним експериментальним майданчиком для застосування мікоризи, добрив (амофоски, нітроамофоски) і мікродобрив (кристалону). Ті сіянці, кореневу систему яких обробили мікоризою, на даний час вирізняються стійкістю до різноманітних хвороб, тож і ростуть швидше, також застосовували мінеральні добрива. Порівнявши одні й інші, важко повірити, що це лісокультури одного року створення. Однак застосування мікоризи потребує чималих коштів. Тому тимчасово дані роботи призупинили з метою пошуку вітчизняних виробників.

Наступною зупинкою виробничого семінару стала клонова плантація модрини європейської 2009 року Тернопільського лісництва. Навесні хвоя на кількох клонах модрини європейської почала жовтіти, тож працівники Тернопільського лісництва звернулися до державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», аби вони провели обстеження, – повідомив лісничий Тернопільського лісництва Павло Качуряк. – Взявши гілки клонів на аналіз, працівники «Львівлісозахисту», встановили причину пошкодження і порадили обробіток їх «Бі-54» – препаратом системної дії. Результати використання говорять самі за себе, інтенсивним ростом дерев і смарагдовим забарвленням хвої.

До речі, цього року дана плантація матиме урожай шишок. Крім того, цьогоріч працівники лісництва формуватимуть крони у модрини європейської шляхом обрізання лідерного пагона для збільшення плодоношення клонів. Загалом клони модрини європейської в доброму стані і мають гарний приріст, тож в планах Тернопільського облуправління атестувати дану плантацію до кінця року.

Подальшою зупинкою наради стали об’єкти Скала-Подільського і Борщівського лісництв ДП «Чортківське лісове господарство». Працівники даного держпідприємства ділилися освідом застосування хімічних та механізованих доглядів при вирощуванні лісових культур.

Головним, на що звертали увагу присутні – це полегшення умов праці під час догляду за лісокультурами та скорочення кількості таких доглядів у рази. Так, у Скала-Подільському лісництві Чортківського лісового господарства присутні ознайомилися із результатами застосування рубачів коридорів (РКР-1,5). Лісничий Володимир Гайовський продемонстрував учасникам семінару ділянки лісових культур дуба звичайного 2010, 2011 і 2014 років створення, а також детально охарактеризував, яким методом щороку проводилися догляди.

Догляд за даними лісовими культурами РКР-ом дозволив значно пришвидшити роботи з догляду за лісокультурами в міжряддях порівняно з мотокосами. При проведенні догляду коридорним способом трактором МТЗ-42.1Л із застосуванням в агрегаті РКР-1,5 проводиться освітлення рядків головної породи дуба звичайного від пригнічення другорядними швидкоростучими породами. При подальших доглядах проводиться рівномірне зрідження міжрядь, у яких залишаються насіннєві екземпляри другорядних лісових порід, які поліпшують грунтові умови для росту головної породи.

Порівняв лісничий Скала-Подільського лісництва і вартість обробітку 1 га лісових культур при ширині міжряддя 0,6 м мотокосою і РКР. Мотокосою дешевше – 470,54 грн, однак такий догляд потрібно проводити двічі (941,04 грн), РКР-ом догляд потрібно провести лише раз (657,50 грн). При цьому рубач коридорів розбиває стовбурці, що не дозволяє відновитися порослі.

Доглядів лісокультур РКР-1,5 на території Скала-Подільського лісництва збільшилося з 16% (2013 р.) до 47 відсотків у 2015 році. У планах лісництва, повністю перейти на систему вирощування насаджень із застосуванням рубщиків коридорів.

Також присутні змогли безпосередньо поспілкуватися з представником підприємства, яке виготовляє даний механізм, а також побачити рубач коридорів у роботі. Як сказав директор ДП «Чортківське лісове господарство» Василь Фреяк, за день одним РКР-1,5 може провести догляд лісокультур на площі 2,5 гектарів. Наразі уСкала-Подільському лісництві – найбільшому з усіх лісництв Тернопільщини є чотири РКР-1,5. У планах – закупити до кінця року ще один рубач коридорів. Вартує РКР-1,5 майже 50 тисяч гривень.

Борщівські лісівники поділилися результатами доглядів за культурами дуба хімічним способом. Як повідомив лісничий Борщівського лісництва Сергій Онишко, всього по лісництву проведено хімічних доглядів у лісокультурах дуба звичайного на площі 24 гектарів та 0,4 га – лісові культури плантаційного типу зі скороченим оборотом рубки (модрина європейська). Обробіток гербіцидами проводився у середині квітня до розпускання сіянців шляхом обприскування робочою рідиною. Середньодобова температура не перевищувала 10 градусів. Застосовували гербіциди «Ураган Форте», «Раудап» і «Семазин». Результат наставав після двох тижнів після обробітку. Як зазначив лісничий, коридори при проведенні хімдогляду були завузькі, ефект був нижче середнього. Розміщення садивних місць дуба звичайного – 5 х 0,7 м. Тож 29 травня було проведено повторний хімічний догляд «Раундапом» із застосуванням так званого «щита». Один працівник обприскує рослинність, інший закриває лісокультури від пошкодження препаратом.

Слід зазначити, що проведення хімічного догляду потребує безвітряної і не прохолодної погоди, адже дія препарату послаблюється. Крім того, не всі гербіциди діють на трав’янисту рослинність однаково. Наприклад, «Семазин» діє лише на злакову рослинність, «Ураган Форте» діє лише при значному трав’яному покриві, тож потрібно враховувати ці фактори та проводити догляд за лісокультурами чергуючи дані препарати.

Незважаючи на неоднорідність дії хімічних препаратів та різні вимоги до їх застосування, борщівські лісівники продемонстрували гарні результати доглядів за лісовими культурами, адже найкращий результат – це чисті ряди лісокультур, які видно здалеку.

Як зазначив на завершенні семінару Сергій Онишко, екологи можуть спати спокійно, адже застосовуємо хімікати, на відміну від аграріїв, раз у сто років.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ