Пошук новин
Новина
Віктор Сівець: У найближчі роки вирубка лісів збільшиться на 50%
03.07.2011 03:00
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Сівець розповів Weekly.ua, чому державі невигідно експортувати ліс і для чого в деревину вставляють чіпи.
Вікторе Миколайовичу, за експертними оцінками, сьогодні в Україні незаконно вирубується 10-15% від загального обсягу заготівлі деревини. Згодні з цією цифрою?
В. С.: Офіційні дані свідчать про інше – частка незаконних рубок у цілому по країні не перевищує 0,5%. При цьому основна частина правопорушень відбувається у лісах, що належать Мінагропрому, Мінобороні, а також перебувають у комунальній власності. Так історично склалося, оскільки вони є своєрідним буфером між лісами нашого агентства і населеними пунктами. На початку 90-х місцеві жителі заготовляли там дрова. Потім, коли ситуація в країні різко погіршилася, підприємства зупинилися, людям треба було якось виживати, і вони почали рубати ліс і продавати деревину на нелегальні пилорами. На жаль, в деяких регіонах це триває досі.
Очевидно, якщо селянин зрубав кілька дерев – це не найбільша проблема. Головна загроза виходить від організованих груп, які вивозять ліс цілими вантажівками на підставі фальшивих документів ...
В. С.: Порушення бувають, але вони носять епізодичний характер. Такого, щоб масово підробляли документи, немає. Я заявляю це з повною відповідальністю, тому що процес чітко нами контролюється – починаючи від відводів лісосіки і закінчуючи безпосередньо вирубкою. А агентство, у свою чергу, щорічно перевіряють КРУ та Рахункова палата.
Я вам скажу так: чим сильніша влада, тим менше незаконних вирубок. Крім того, займатися незаконними вирубками підприємцям стає все більш невигідно.
Чому?
В. С.: Тому що такі дії пов'язані з великим ризиком. По-перше, за незаконну вирубку передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. По-друге, фірма, спіймана на використанні незаконно зрубаного лісу, автоматично потрапляє до «чорного списку», і ставлення податкових органів до неї одразу ж змінюється.
Проте СБУ і прокуратура час від часу звітують про затримання партій деревини невстановленого походження, часто їх виявляють вже на кордоні, перед вивезенням із країни.
В. С.: Щоб вивезти деревину з країни, підприємець має отримати в Держагентстві сертифікат її походження. Перед тим як видати такий документ, ми уважно перевіряємо по внутрішній базі, коли і де був зрубаний цей ліс, порівнюємо обсяг і сорт. І якщо бачимо, що деревину придбано незаконним шляхом, не видаємо сертифікат, а відразу ж даємо знати про це прокуратурі.
Наскільки часто це трапляється?
В. С.: Нечасто, в межах 0,5%.
Чи завжди в подібних випадках вдається встановити, за яких обставин було зрубано ліс, і знайти винного?
В. С.: Якщо після передачі матеріалів до прокуратури порушується кримінальна справа, нею займаються правоохоронці, далі – суд. Наше головне завдання – ведення лісового господарства, посадка і охорона лісів.
І все-таки як припинити незаконні рубки в Україні?
В. С.: Головне – державний ліс має перебувати в одних руках. Сьогодні у підпорядкуванні Держагентства перебуває 75% державних лісів, решта, як уже говорилося, на балансі низки міністерств та місцевих органів влади. Необхідно створити єдиний центр. Щоб не відбувалося, як сьогодні, коли різні відомства кивають один на одного, шукаючи крайнього ...
Наскільки відомо, президент вже дав вказівку, щоб увесь державний ліс передали під управління вашого агентства.
В. С.: Так. Ми вже підготували всі необхідні документи, створено спеціальні комісії в складі Мінагропрому ... Це непростий процес: наприклад, кожне відомство має провести аудит капітальних споруд, які знаходяться на території земель. Рішення про передачу комунальних лісів взагалі мають приймати місцеві ради.
Коли цю роботу буде завершено?
В. С.: Це не від мене залежить. Відповідно до чиновницької ієрархії агентство не може ставити умови Мінагропрому, якому воно підпорядковується, і Мінобороні.
Одним із найдієвіших методів боротьби з незаконними рубками експерти називають систему електронного обліку деревини.
В. С.: Дійсно, така система добре зарекомендувала себе в Європі. Її суть: при заготівлі в деревину вбивається чіп із усією необхідною інформацією, що дозволяє в будь-який момент перевірити її походження і характеристики. Такий спосіб контролю робить порушення практично неможливими.
Коли така система запрацює в українських лісах?
В. С.: Наприкінці травня Держагентство отримало необхідне обладнання для пілотного проекту. Передбачається, що всі лісогосподарства Житомирської області перейдуть на заготівлю деревини з використанням цієї технології. Потім ми одразу ж впровадимо електронну систему в інших регіонах. Планується, що до кінця року нею буде охоплено 50% підприємств галузі (всього їх нараховується 375), а в 2012 році остаточно закриємо це питання.
Скільки грошей потрібно на цей проект?
В. С.: Майже 30-35 млн. грн. Для наших підприємств ця сума посильна, тим більше ми розраховуємо, що економічний ефект від впровадження електронної системи обігу деревини в десять разів перевищить витрачені кошти.
Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроект за вашим авторством, у якому пропонується відчужувати земельні ділянки лісового фонду виключно за рішенням Кабміну. Чим викликана така необхідність?
В. С.: Закон необхідний саме для того, щоб ліси не розбазарювалися. Адже згідно з чинним законодавством цільове призначення земельних ділянок до 1 га місцеві ради можуть змінювати самостійно. Користуючись цією нормою, вони часом відводили відразу по двадцять ділянок площею 0,9 га – ясна річ, навіщо. Розроблений законопроект значно ускладнює процедуру відведення землі – його необхідно буде узгоджувати з облдержадміністрацією, з кількома міністерствами, і лише після цього відповідне питання може бути винесено на розгляд Кабміну.
Як сьогодні визначається обсяг лісу, що підлягає рубці?
В. С.: Цим питанням займається інститут «Укрліспроект», що має план заготівлі лісу на десять років вперед. Слід розуміти, що під вирубку підпадає тільки той ліс, який досяг своєї стиглості, і якщо його не зрубати, відбудеться екологічна катастрофа. Він почне всихати, з’являться шкідники, які стануть загрозою для молодих дерев.
При цьому на місці вирубаного лісу завжди висаджується молодняк. Не буває такого, щоб вирубали дерева і не посадили нові. До слова, посаджений ліс має висоту всього 15 сантиметрів, тому його не завжди помічають.
У найближчі роки обсяги лісозаготівлі будуть рости чи знижуватися?
В. С.: Ми очікуємо, що обсяги вирубки збільшаться. Цьому є логічне пояснення: у 1940-1950 роках було посаджено багато лісу. Незабаром, через десять років, він досягне стиглості. З цієї причини у найближчі роки показник лісозаготівлі може вирости на 50%.
Із вашим приходом у Держлісагентство 2010 року було відновлено реалізацію деревини через аукціони. Чи виправдовує себе така система?
В. С.: Безумовно. Проведення аукціонів дозволяє нам продавати деревину за максимальною ринковою ціною, тоді як прямі контракти цього не гарантували. Наведу цифри: за перший квартал 2011 року виручка від реалізації лісу становила 1,26 млрд. грн. Тоді як за аналогічний період минулого року – 450 млн. грн. Тобто збільшилася майже наполовину.
Раніше представники деревопереробних підприємств висловлювали невдоволення аукціонами: мовляв, через них виникає дефіцит сировини за низькою ціною ...
В. С.: Ми забезпечуємо потреби вітчизняної промисловості в повному обсязі. Про це свідчить той факт, що на аукціонах викуповується лише майже 75% від виставленого обсягу деревини. Деревопереробна галузь в Україні ще не розвинена настільки, аби переробляти весь обсяг лісу, який заготовляється.
Можливо, хтось хотів би, щоб деревина продавалась за нижчими цінами. Але ми не можемо цього дозволити, адже вартість цього ресурсу сьогодні росте і в світі, і в Україні. І ті підприємства, які вкладають у розвиток технологій, мінімізують свої витрати, будуть розвиватися і збільшувати обсяги виробництва. А у тих, хто будував свою економіку з розрахунку на дешевий ресурс, немає майбутнього.
Що відбувається з 25% заготовленого лісу, не реалізованого на аукціонах?
В. С.: Його відправляють на експорт. В основному це твердолистяна сировина, яку наші підприємства не переробляють. Також наші підприємства не в змозі переробити весь хвойний пиловник (пиломатеріали з дерев хвойних порід. - Weekly.ua), який є в Україні ... Зараз за дорученням президента ми займаємося пошуком інвестора, який перероблятиме цей вид деревини в нашій країні. І я думаю, через півтора роки така проблема, як вивіз круглого лісу з України, перестане існувати.
Чому ви вважаєте, що експорт деревини – це проблема? Хіба він невигідний?
В. С.: Вивіз лісу невигідний у першу чергу державі. Адже його переробка може створити додаткові робочі місця, забезпечити зовсім інші надходження до бюджетів всіх рівнів.
Чи ведуться переговори з конкретними інвесторами щодо створення в Україні нових підприємств?
В. С.: Наприклад, Архангельський целюлозно-паперовий комбінат (Росія) зацікавлений у тому, щоб почати роботу в Україні. Сподіваємося, що вже 2012 року за його участю на території Рівненської області з’явиться підприємство з переробки хвойного пиловника обсягом 500 тис. кубометрів на рік.
Проте зараз багато говориться про те, що кращий ліс вивозять за кордон приватні компанії ...
В. С.: Сказати можна все що завгодно. Якщо є такі факти, представте їх. За даними Держмитниці, експортом сьогодні займаються тільки держпідприємства, що входять в нашу структуру. Приватні фірми, які закуповують деревину на аукціонах, переробляють її всередині країни. Жоден підприємець сьогодні не експортує ліс, це просто економічно недоцільно.
Чому?
В. С.: З 2011 року при реалізації деревини за кордон не відшкодовується ПДВ. Із урахуванням витрат на покупку сировини, витрат на транспорт і податкове оформлення вантажу займатися таким бізнесом немає сенсу.
Площа лісів становить 15,7% від загальної площі України, а оптимальним показником вважається 20%. Коли агентство планує вийти на цю цифру?
В. С.: Коли посадимо 2 млн. гектарів нових лісів. У 2011 році на виділені з держбюджету 100 млн. грн. ми плануємо посадити 20 тис. га. Якщо буде рости економіка, отримуватимемо більше і садитимемо по 60-40 тис. га. Сподіваюся, коли-небудь вийдемо на рівень повоєнних років – тоді щорічно висаджували по 300 тис. га.
Щось для цього робиться?
В. С.: Завдяки аукціонам ми заробляємо більше грошей, які вкладаємо в посадку нових дерев. Серйозні кошти агентство планує направити на створення розсадників, де буде вирощуватися посадковий матеріал у закритій кореневій системі – майже як удома в горщиках. Перевага таких саджанців у тому, що їх можна висаджувати в будь-який час року. Крім того, активно займаємося розвитком лісових доріг, їх відсутність не дозволяє проводити необхідні вирубки, через що у віддалених районах ліс починає всихати (для порівняння: у Карпатах на тисячу гектарів лісу всього 2 кілометри доріг, а, скажімо, в Австрії - 60 ). У цьому році ми хочемо побудувати 400 кілометрів доріг.
Коли в Західній Україні починаються паводки, тут же звучать звинувачення на адресу лісівників: мовляв, причина всього – неправильне ведення лісового господарства ...
В. С.: Звинувачувати в усьому лісників – неправильно. Якщо постійно випадають опади, дерева не здатні «забрати» всю воду. Для запобігання повеней необхідно будувати спеціальні гідротехнічні споруди, але це завдання не нашого відомства, а Державного агентства водних ресурсів.
Надворі літо, за деякими даними, воно буде не менш спекотним, ніж попереднє. Що ви робите для запобігання лісових пожеж?
В. С.: Торік, коли в Росії згоріло 2,5 млн. га лісів, у нас пожежі спостерігалися на площі всього 1,5 тис. га. І ми плануємо, що цього року буде ще менше.
Вже створено 400 тис. мінеральних смуг (проміжки між ділянками лісу. - Weekly.ua), 200 тис. - відновлено. У строю всі 700 пожежних машин, щодня здійснюється авіапатрулювання лісу, що дозволяє оперативно виявляти осередки пожеж. Крім того, ми закупили спеціальні наплічні ранці для наших лісників, які бувають особливо корисні на початковій стадії пожежі.
ДОСЬЄ
Віктор Сівець народився в Києві 14 серпня 1970 року.
У 1944 році закінчив Київський інститут фізкультури і спорту, в 1994-му - Московський державний інститут міжнародних відносин за спеціальністю «зовнішньоекономічна діяльність».
З 1994 року працював на керівних посадах групи компаній «Дім паркету», очолював корпорацію DP Group (виробництво високохудожніх столярних виробів - паркету, дверей, вікон, меблів).
2005-2006 - заступник голови Державного комітету лісового господарства України.
2006-2004 - голова Державного комітету лісового господарства України.
З 2004 року - заступник голови Київської міської державної адміністрації.
12 січня 2011 призначений головою Державного агентства лісових ресурсів України.
Захоплюється спортом (великий теніс), неодноразовий чемпіон СРСР із водного поло, майстер спорту.
Одружений, батько двох доньок.
Вікторе Миколайовичу, за експертними оцінками, сьогодні в Україні незаконно вирубується 10-15% від загального обсягу заготівлі деревини. Згодні з цією цифрою?
В. С.: Офіційні дані свідчать про інше – частка незаконних рубок у цілому по країні не перевищує 0,5%. При цьому основна частина правопорушень відбувається у лісах, що належать Мінагропрому, Мінобороні, а також перебувають у комунальній власності. Так історично склалося, оскільки вони є своєрідним буфером між лісами нашого агентства і населеними пунктами. На початку 90-х місцеві жителі заготовляли там дрова. Потім, коли ситуація в країні різко погіршилася, підприємства зупинилися, людям треба було якось виживати, і вони почали рубати ліс і продавати деревину на нелегальні пилорами. На жаль, в деяких регіонах це триває досі.
Очевидно, якщо селянин зрубав кілька дерев – це не найбільша проблема. Головна загроза виходить від організованих груп, які вивозять ліс цілими вантажівками на підставі фальшивих документів ...
В. С.: Порушення бувають, але вони носять епізодичний характер. Такого, щоб масово підробляли документи, немає. Я заявляю це з повною відповідальністю, тому що процес чітко нами контролюється – починаючи від відводів лісосіки і закінчуючи безпосередньо вирубкою. А агентство, у свою чергу, щорічно перевіряють КРУ та Рахункова палата.
Я вам скажу так: чим сильніша влада, тим менше незаконних вирубок. Крім того, займатися незаконними вирубками підприємцям стає все більш невигідно.
Чому?
В. С.: Тому що такі дії пов'язані з великим ризиком. По-перше, за незаконну вирубку передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. По-друге, фірма, спіймана на використанні незаконно зрубаного лісу, автоматично потрапляє до «чорного списку», і ставлення податкових органів до неї одразу ж змінюється.
Проте СБУ і прокуратура час від часу звітують про затримання партій деревини невстановленого походження, часто їх виявляють вже на кордоні, перед вивезенням із країни.
В. С.: Щоб вивезти деревину з країни, підприємець має отримати в Держагентстві сертифікат її походження. Перед тим як видати такий документ, ми уважно перевіряємо по внутрішній базі, коли і де був зрубаний цей ліс, порівнюємо обсяг і сорт. І якщо бачимо, що деревину придбано незаконним шляхом, не видаємо сертифікат, а відразу ж даємо знати про це прокуратурі.
Наскільки часто це трапляється?
В. С.: Нечасто, в межах 0,5%.
Чи завжди в подібних випадках вдається встановити, за яких обставин було зрубано ліс, і знайти винного?
В. С.: Якщо після передачі матеріалів до прокуратури порушується кримінальна справа, нею займаються правоохоронці, далі – суд. Наше головне завдання – ведення лісового господарства, посадка і охорона лісів.
І все-таки як припинити незаконні рубки в Україні?
В. С.: Головне – державний ліс має перебувати в одних руках. Сьогодні у підпорядкуванні Держагентства перебуває 75% державних лісів, решта, як уже говорилося, на балансі низки міністерств та місцевих органів влади. Необхідно створити єдиний центр. Щоб не відбувалося, як сьогодні, коли різні відомства кивають один на одного, шукаючи крайнього ...
Наскільки відомо, президент вже дав вказівку, щоб увесь державний ліс передали під управління вашого агентства.
В. С.: Так. Ми вже підготували всі необхідні документи, створено спеціальні комісії в складі Мінагропрому ... Це непростий процес: наприклад, кожне відомство має провести аудит капітальних споруд, які знаходяться на території земель. Рішення про передачу комунальних лісів взагалі мають приймати місцеві ради.
Коли цю роботу буде завершено?
В. С.: Це не від мене залежить. Відповідно до чиновницької ієрархії агентство не може ставити умови Мінагропрому, якому воно підпорядковується, і Мінобороні.
Одним із найдієвіших методів боротьби з незаконними рубками експерти називають систему електронного обліку деревини.
В. С.: Дійсно, така система добре зарекомендувала себе в Європі. Її суть: при заготівлі в деревину вбивається чіп із усією необхідною інформацією, що дозволяє в будь-який момент перевірити її походження і характеристики. Такий спосіб контролю робить порушення практично неможливими.
Коли така система запрацює в українських лісах?
В. С.: Наприкінці травня Держагентство отримало необхідне обладнання для пілотного проекту. Передбачається, що всі лісогосподарства Житомирської області перейдуть на заготівлю деревини з використанням цієї технології. Потім ми одразу ж впровадимо електронну систему в інших регіонах. Планується, що до кінця року нею буде охоплено 50% підприємств галузі (всього їх нараховується 375), а в 2012 році остаточно закриємо це питання.
Скільки грошей потрібно на цей проект?
В. С.: Майже 30-35 млн. грн. Для наших підприємств ця сума посильна, тим більше ми розраховуємо, що економічний ефект від впровадження електронної системи обігу деревини в десять разів перевищить витрачені кошти.
Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроект за вашим авторством, у якому пропонується відчужувати земельні ділянки лісового фонду виключно за рішенням Кабміну. Чим викликана така необхідність?
В. С.: Закон необхідний саме для того, щоб ліси не розбазарювалися. Адже згідно з чинним законодавством цільове призначення земельних ділянок до 1 га місцеві ради можуть змінювати самостійно. Користуючись цією нормою, вони часом відводили відразу по двадцять ділянок площею 0,9 га – ясна річ, навіщо. Розроблений законопроект значно ускладнює процедуру відведення землі – його необхідно буде узгоджувати з облдержадміністрацією, з кількома міністерствами, і лише після цього відповідне питання може бути винесено на розгляд Кабміну.
Як сьогодні визначається обсяг лісу, що підлягає рубці?
В. С.: Цим питанням займається інститут «Укрліспроект», що має план заготівлі лісу на десять років вперед. Слід розуміти, що під вирубку підпадає тільки той ліс, який досяг своєї стиглості, і якщо його не зрубати, відбудеться екологічна катастрофа. Він почне всихати, з’являться шкідники, які стануть загрозою для молодих дерев.
При цьому на місці вирубаного лісу завжди висаджується молодняк. Не буває такого, щоб вирубали дерева і не посадили нові. До слова, посаджений ліс має висоту всього 15 сантиметрів, тому його не завжди помічають.
У найближчі роки обсяги лісозаготівлі будуть рости чи знижуватися?
В. С.: Ми очікуємо, що обсяги вирубки збільшаться. Цьому є логічне пояснення: у 1940-1950 роках було посаджено багато лісу. Незабаром, через десять років, він досягне стиглості. З цієї причини у найближчі роки показник лісозаготівлі може вирости на 50%.
Із вашим приходом у Держлісагентство 2010 року було відновлено реалізацію деревини через аукціони. Чи виправдовує себе така система?
В. С.: Безумовно. Проведення аукціонів дозволяє нам продавати деревину за максимальною ринковою ціною, тоді як прямі контракти цього не гарантували. Наведу цифри: за перший квартал 2011 року виручка від реалізації лісу становила 1,26 млрд. грн. Тоді як за аналогічний період минулого року – 450 млн. грн. Тобто збільшилася майже наполовину.
Раніше представники деревопереробних підприємств висловлювали невдоволення аукціонами: мовляв, через них виникає дефіцит сировини за низькою ціною ...
В. С.: Ми забезпечуємо потреби вітчизняної промисловості в повному обсязі. Про це свідчить той факт, що на аукціонах викуповується лише майже 75% від виставленого обсягу деревини. Деревопереробна галузь в Україні ще не розвинена настільки, аби переробляти весь обсяг лісу, який заготовляється.
Можливо, хтось хотів би, щоб деревина продавалась за нижчими цінами. Але ми не можемо цього дозволити, адже вартість цього ресурсу сьогодні росте і в світі, і в Україні. І ті підприємства, які вкладають у розвиток технологій, мінімізують свої витрати, будуть розвиватися і збільшувати обсяги виробництва. А у тих, хто будував свою економіку з розрахунку на дешевий ресурс, немає майбутнього.
Що відбувається з 25% заготовленого лісу, не реалізованого на аукціонах?
В. С.: Його відправляють на експорт. В основному це твердолистяна сировина, яку наші підприємства не переробляють. Також наші підприємства не в змозі переробити весь хвойний пиловник (пиломатеріали з дерев хвойних порід. - Weekly.ua), який є в Україні ... Зараз за дорученням президента ми займаємося пошуком інвестора, який перероблятиме цей вид деревини в нашій країні. І я думаю, через півтора роки така проблема, як вивіз круглого лісу з України, перестане існувати.
Чому ви вважаєте, що експорт деревини – це проблема? Хіба він невигідний?
В. С.: Вивіз лісу невигідний у першу чергу державі. Адже його переробка може створити додаткові робочі місця, забезпечити зовсім інші надходження до бюджетів всіх рівнів.
Чи ведуться переговори з конкретними інвесторами щодо створення в Україні нових підприємств?
В. С.: Наприклад, Архангельський целюлозно-паперовий комбінат (Росія) зацікавлений у тому, щоб почати роботу в Україні. Сподіваємося, що вже 2012 року за його участю на території Рівненської області з’явиться підприємство з переробки хвойного пиловника обсягом 500 тис. кубометрів на рік.
Проте зараз багато говориться про те, що кращий ліс вивозять за кордон приватні компанії ...
В. С.: Сказати можна все що завгодно. Якщо є такі факти, представте їх. За даними Держмитниці, експортом сьогодні займаються тільки держпідприємства, що входять в нашу структуру. Приватні фірми, які закуповують деревину на аукціонах, переробляють її всередині країни. Жоден підприємець сьогодні не експортує ліс, це просто економічно недоцільно.
Чому?
В. С.: З 2011 року при реалізації деревини за кордон не відшкодовується ПДВ. Із урахуванням витрат на покупку сировини, витрат на транспорт і податкове оформлення вантажу займатися таким бізнесом немає сенсу.
Площа лісів становить 15,7% від загальної площі України, а оптимальним показником вважається 20%. Коли агентство планує вийти на цю цифру?
В. С.: Коли посадимо 2 млн. гектарів нових лісів. У 2011 році на виділені з держбюджету 100 млн. грн. ми плануємо посадити 20 тис. га. Якщо буде рости економіка, отримуватимемо більше і садитимемо по 60-40 тис. га. Сподіваюся, коли-небудь вийдемо на рівень повоєнних років – тоді щорічно висаджували по 300 тис. га.
Щось для цього робиться?
В. С.: Завдяки аукціонам ми заробляємо більше грошей, які вкладаємо в посадку нових дерев. Серйозні кошти агентство планує направити на створення розсадників, де буде вирощуватися посадковий матеріал у закритій кореневій системі – майже як удома в горщиках. Перевага таких саджанців у тому, що їх можна висаджувати в будь-який час року. Крім того, активно займаємося розвитком лісових доріг, їх відсутність не дозволяє проводити необхідні вирубки, через що у віддалених районах ліс починає всихати (для порівняння: у Карпатах на тисячу гектарів лісу всього 2 кілометри доріг, а, скажімо, в Австрії - 60 ). У цьому році ми хочемо побудувати 400 кілометрів доріг.
Коли в Західній Україні починаються паводки, тут же звучать звинувачення на адресу лісівників: мовляв, причина всього – неправильне ведення лісового господарства ...
В. С.: Звинувачувати в усьому лісників – неправильно. Якщо постійно випадають опади, дерева не здатні «забрати» всю воду. Для запобігання повеней необхідно будувати спеціальні гідротехнічні споруди, але це завдання не нашого відомства, а Державного агентства водних ресурсів.
Надворі літо, за деякими даними, воно буде не менш спекотним, ніж попереднє. Що ви робите для запобігання лісових пожеж?
В. С.: Торік, коли в Росії згоріло 2,5 млн. га лісів, у нас пожежі спостерігалися на площі всього 1,5 тис. га. І ми плануємо, що цього року буде ще менше.
Вже створено 400 тис. мінеральних смуг (проміжки між ділянками лісу. - Weekly.ua), 200 тис. - відновлено. У строю всі 700 пожежних машин, щодня здійснюється авіапатрулювання лісу, що дозволяє оперативно виявляти осередки пожеж. Крім того, ми закупили спеціальні наплічні ранці для наших лісників, які бувають особливо корисні на початковій стадії пожежі.
ДОСЬЄ
Віктор Сівець народився в Києві 14 серпня 1970 року.
У 1944 році закінчив Київський інститут фізкультури і спорту, в 1994-му - Московський державний інститут міжнародних відносин за спеціальністю «зовнішньоекономічна діяльність».
З 1994 року працював на керівних посадах групи компаній «Дім паркету», очолював корпорацію DP Group (виробництво високохудожніх столярних виробів - паркету, дверей, вікон, меблів).
2005-2006 - заступник голови Державного комітету лісового господарства України.
2006-2004 - голова Державного комітету лісового господарства України.
З 2004 року - заступник голови Київської міської державної адміністрації.
12 січня 2011 призначений головою Державного агентства лісових ресурсів України.
Захоплюється спортом (великий теніс), неодноразовий чемпіон СРСР із водного поло, майстер спорту.
Одружений, батько двох доньок.
