Новина

Вели нас в бій за землю українську знамення тризуба і командира клич

        Довгий шлях польовою дорогою, попри Дачу Галілея, а потім – ще трохи лісовими стежками, чи на фірі, велосипедами, а дехто й пішки напрямки через чагарники – поспішали подоляни на Качурову гору, до місця славного бою борців за незалежність України з численним ворогом - «енкаведистами», чиї людські резерви підкріплено було важкою технікою й навіть літаками. 7 травня далекого 1945-го тут вступили у кривавий тан з окупантами курінь під командуванням «Бистрого», бійці сотень «Сірі вовки» й «Чорноморці».Через 70 літ по тому люди масово прийшли вклонитися повстанцям за Україну.

Місце зібрання людей, саме там, де й погинули хлопці, могутні дуби й потужні граби оточували зі всіх сторін щільним кільцем. Лише на галявину, де колись була стоянка вояків УПА, а тепер – могила з хрестом, заглядали сонячні промені, пробиваючись крізь зелень. Предковічний ліс довго зберігав таємницю. Страшну своєю крива вістю й водночас величну своєю жертовністю. І не лише зберіг, а й зумів повідати людям. Устами колишнього станичного, активіста ініціатора встановлення не одного пам’ятника воїнам, котрі боролись за незалежність України, організатора й фундатора зведення хреста на місці вічного спочинку воїнів УПА з куреня «Бистрого» 94-річного Василя Галата.

Мітинг-реквієм, присвячений бою на Качуровій горі та Дню Героїв, відбувся минулої неділі.

        «Тут, на цьому святому місці, ми вшановуємо героїв, які в далекому 1945-му були вбиті «енкаведистами». У навколишніх лісах було багато повстанців. Їх підтримували люди з нашого села, – розповідав Сосулівський сільський голова Богдан Бегма. – Чагарниками вгору продиралися щоденно молоді жінки, дівчата сюди, де квартирував курінь «Бистрого», доставляючи їжу, усе необхідне. У цьому лісі трималися повстанці до1956 р. Скільки років існувало військо без держави! Але усе через те, що воно мало підтримку народу». Пан Богдан нагадав присутнім, що і через сімдесят років українці знову повинні зі зброєю в руках відстоювати свою незалежність. Багато сосулівчан зараз на сході України, у зоні АТО, і знову, як і колись, село не залишає своїх земляків напризволяще, а допомагає чим може, підтримує армію.

Як зауважив народний депутат України Олег Барна, так само чинять справжні патріоти нашої держави по всій Україні. «Наш народ гнобили різні окупанти. Але завжди знаходилися люди, які не лише самі піднімалися з колін, а й інших вели на визвольну боротьбу. Майдан Гідності був добрим прикладом цього, наші вояки на сході є еталоном людської честі й гідності, бо, рятуючи свій дім, рятують Європу. Зараз Україна знову в боротьбі, знову бореться із загарбниками на своїй землі. Та вірю, що отак, як зібрала нас тут оця подія минулого, разом, гуртом, єдино, ми здобудемо перемогу!».

Священослужителі відслужили поминальну панахиду за полеглими повстанцями. Присутні піднесли на знак шани запалені свічі, квіти та вінки до могили упівців, Божих людей (як їх назвав у своєму виступі перед громадськістю заступник голови райдержадміністрації Іван Віват), які склали все на вівтар незалежності.

Урочистості доповнили своїми виступами представники заліщицької самооборони, творчі колективи районного будинку культури, навколишніх сіл Сосулівка, Улашківці, Росохач, Заболотівка, Залісся.

Від часу достеменного встановлення місця загибелі, здобуття незалежності України приходять сосулівчани на цю поляну, щоб відправити панахиду, помолитися за загиблими повстанцями. Насичене аурою високої жертовності, це місце передає заряд патріотизму усім, хто його відвідує. Минулої неділі там побувало багато людей – і старших, і молодих, зовсім юних. Сподіваємося, клич жертовності і віри в непохитність буття свобідного роду українців, що ним через роки звертаються до нас, нині сущих, полеглі, почуто, зерна їхньої науки зійшли рясним жнивом.

Чортківська районна газета «Голос народу»

автор Оксана Свистун

фото Ореста Лижечки