Автор: Прес-служба Тернопільського обласного управління ЛМГ
14.06.2011 03:00
Щороку у червні Шумщина збирає всіх, хто захоплений творчістю народу, яка виражається в поезії, танцях, музиці, художньому та декоративно-прикладному мистецтві на фестиваль «Братина».
Цьогоріч фестиваль відкрився 13 червня, на другий день Зелених свят. Назва фестивалю «Братина» походить від слова, яким у княжу добу називали чашу із двома ручками. Чашу часто використовували у військових походах, вона символізувала перемир’я. Аби напитися із такого кухля, воїн мав покласти меч у піхви, що символізувало братання, тобто припинення боротьби.
Традиційно свято відкривають богослужінням у храмі Святої Трійці на Даниловій горі. Богослужіння тут проводять лише двічі на рік – на Великдень і Зелені свята.
Участь у міжобласному мистецько-краєзнавчому фестивалі «Братина», який відбувся уже вшосте, на території Стіжоцької сільської ради Шумського району, біля підніжжя Данилової гори, зібрав артистів та майже 500 аматорських колективів з Тернопільської, Хмельницької, Рівненської областей та Запоріжжя. Відвідали фестиваль майже 5000 гостей та місцевих жителів.
Під час «Братини» відбулося засідання книжкового «круглого столу», а також конкурс на кращого виконавця сучасної української пісні та співаної поезії «Гремислава», названий на честь шумської княжни Гремислави, яка стала у ХІІІ ст. королевою Польщі. Відвідувачі фесту змогли також побувати на ярмарку, на якому свої роботи представили безліч народних умільців.
Стіжок крізь історію
Перша писемна згадка про село Стіжок датується 1064 роком, тоді воно носило назву Істожок. У XIV ст. тут була тимчасова резиденція польського короля Казимира ІІІ Великого. З 1366 року Стіжок належав Луцькому князеві Любарту, 1545 – князям Святополк-Четвертинським, згодом – князям Збаразьким і Вишневецьким, після польського повстання 1463 – російському чиновникові графу Олександру Вороніну.
Місцеві мешканці займались ремісництвом, торгували. Свідченням цього є чисельні знахідки на місцезнаходженні літописного Даниліва біля Стіжка – вироби з металів, цегли, скла і інше, все то плоди праці місцевих ремісників, які обмінювали свої вироби через посередників-купців на необхідні їм сировину і товари. Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки підкарпатської культури шнурової кераміки і давньоруської культури.
З покоління в покоління передається серед тутешніх мешканців легенда про те, як у розкішних лісах поблизу нинішнього Стіжка аж до середини XV століття були княжі, а згодом королівські мисливські угіддя. Любив полювати у цих краях галицько-волинський князь Роман Мстиславович. Саме тут він 1201 року отримав звістку про народження першого законного спадкоємця Данила Романовича. На місці, де почув радісну новину, на вершині крутої залісненої гори, князь звелів закласти фортецю Данилів. Вона мала три концентричні стіни. Кожна була нездоланною лінією оборони. У центрі збудували кам’яну церкву Святої Трійці, а біля підніжжя гори, теж названої Даниловою, - містечко Данилів град.
Насправді храм почав будувати у 1551 році ігумен Почаївський Йов. Протягом сторіччя возводили тут Свято-Троїцький собор, про який і нагадує церква та залишки стін.
Є у Стіжку джерело, яке б’є просто з-під гори, і по ту воду приходять монахи з самого Почаєва. Взимку вода тепленька, а літом дуже холодна. Уродженці села зізнаються: смак тої води та дзвони Троїцької церкви стали для них священними.
4,4 га Стіжоцької сільської ради включено до проектованого НПП «Кременецькі гори»
Через свою історичну і архітектурну унікальність майже 4,4 га Стіжоцької сільської ради за рекомендацією та науковим обґрунтуванням працівників наукового відділу природного заповідника «Медобори» включено до складу проектованого національно-природного парку «Кременецькі гори».
Поблизу Стіжка виявлено також невеликі поклади бентонітових глин дуже високої якості. Тут спостерігається також найменш порушена частина боліт – між с. Лішня Кременецького району та с. Стіжок Шумського району.
Гора «Стіжок» – геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Площа 9,4 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року з метою охорони та збереження її у природному стані. Має велику природоохоронну, науково-пізнавальну та естетичну цінність. Об’єкт розташований на північній околиці с. Стіжок у межах кв.55 в.13-16, кв.56 в.10-11 Волинського лісництва. Гора складена оолітовими вапняками сарматського ярусу (неоген), покрита лісом, вершина плоска, на галявинах збереглися фрагменти степової рослинності. З півночі і сходу від неї розкинулись зелені лісові масиви. Висота гори майже 300 м. Гора є наочним прикладом ерозійних останцевих гір.
«Стіжоцький сосняк» – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення. Площа 23,5 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 року з метою збереження лісових культур сосни звичайної віком 102 роки. Склад насадження 10Сзв. Бонітет – 1. Повнота насадження – 0,7, середній діаметр - 36 сантиметрів, середня висота – 26 метрів, запас на 1 га 340 куб.м. Тип лісорослинних умов – С2. Сосняк розташований біля с. Стіжок у кв.54 в.1 Волинського лісництва.
