Новина

Що таке природно-заповідний фонд України

 За матеріалами аналітичної довідки, наданої Кабінетом Міністрів, про стан природно-заповідного фонду в Україні та перспективи його розвитку

За інформацією Мінприроди, природно-заповідний фонд України (ПЗФ) на 1 січня 2010 р. нараховує 7604 територій та об'єктів загальною площею 3264 тис. гектарів в межах території України та 402,5 тис. гектарів у межах акваторії Чорного моря.

Показник «заповідності» України становить 5,4%.

У ПЗФ України входить 11 категорій територій і об’єктів загальнодержавного та місцевого значення. Майже 90 відсотків усіх об’єктів ПЗФ становлять пам’ятки природи, заказники та заповідні урочища. Понад 40 відсотків території ПЗФ припадає на заказники, національні природні і регіональні ландшафтні парки.

В Україні нараховується 632 території і об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення. До його складу входять 19 природних і 4 біосферних заповідників, 34 національних природних парків, 307 заказників, 132 пам’ятки природи, 14 ботанічних садів, 7 зоологічних парків, 19 дендрологічних парків, 44 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Загальна площа становить 1421,4 тис. гектарів, або 55,7 відсотка усієї площі ПЗФ та 3 відсотки площі країни і 402,5 тис. гектарів у межах акваторії Чорного моря.

Майже 760 тис. гектарів, або 23 відсотки загальної площі ПЗФ становлять землі, надані природно-заповідним установам у постійне користування.

Структура земель територій та об’єктів окремих категорій у природно-заповідному фонді становить:

природні заповідники – 5,7%
біосферні заповідники – 7,1%
національні природні парки – 2,7%
заказники – 3,1%
пам’ятки природи – 0,4%
регіональні ландшафтні парки – 14,3%
заповідні урочища – 2,4%
ботанічні сади – 0,05%
зоологічні парки – 0,01%
дендрологічні парки – 0,04%
парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – 0,4%.

У розрізі регіонів України показник заповідності коливається від 1 до 15 відсотків.

Найбільший показник заповідності у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Києві – 9,9-14,4%, найменший – у Вінницькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях – 1,4-1,9%.

У десяти областях України зазначений показник становить всього 1-3%, у дев’яти областях та Автономній Республіці Крим має середнє значення – 4-9%.

За угіддями (відповідно до класифікації Державного земельного кадастру) землі ПЗФ загальнодержавного значення розподілено таким чином:

землі с/г призначення займають майже 27%,
ліси та інші лісовкриті площі – 43%,
забудовані землі – 2%,
відкриті заболочені землі – 6%,
землі водного фонду – 17%,
інші – 5%.

Землі загальнодержавного значення, надані установам ПЗФ у постійне користування, мають таку структуру: ліси та інші лісовкриті площі – 56%, землі сільськогосподарського призначення – майже 4, забудовані землі – 0,1, відкриті заболочені землі – 4,9, сухі відкриті землі – 6, внутрішні води – 4, моря – 21%.

Території та об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення перебувають у підпорядкуванні або під охороною різних державних органів та установ.

У Держлісагентстві найбільше об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення – 240 (44 відсотки), зокрема 175 заказників, 6 природних заповідників та 5 національних природних парків.

Загальна площа об’єктів становить 349,3 тис. гектарів, або 19 відсотків загальної площі ПЗФ загальнодержавного значення.

Мінприроди підпорядковано 26 об’єктів (4 відсотка), зокрема 17 національних природних парків, 4 природних заповідники, 1 біосферний заповідник, загальна площа яких становить 713,6 тис. гектара, або майже 39 відсотків площі ПЗФ загальнодержавного значення.

Національна академія наук має у своєму підпорядкуванні або знаходяться під охороною 14 об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення (2 відсотка), у тому числі 3 природних та 2 біосферних заповідники, З ботсади, 3 дендропарки, 1 парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, 1 заказник, 1 пам’ятка природи, загальна площа яких становить 152,3 тис. гектарів, або майже 4 відсотків площі ПЗФ загальнодержавного значення.

На сьогодні установи ПЗФ підпорядковані: Мінприроди – 24, Держлісагентства – 12, НАН – 11, НААН – 3, Державному управлінню справами – 5, МОН – 1, Національному університету імені Тараса Шевченка – 1, Мінрегіонбуду – 1.

Таким чином майже 70 відсотків території ПЗФ загальнодержавного значення перебуває у підпорядкуванні або під охороною зазначених центральних органів виконавчої влади та наукової установи.

Майже 16 відсотків усіх територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення розташовані на землях, які не надані землекористувачам у постійне користування і тому перебувають у віданні органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування.

До таких об’єктів належать 49 заказників, 33 пам’ятки природи, З зоопарки, 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальною площею 41,4 тис. гектарів.

Загальна площа природних, біосферних заповідників та національних природних парків (61 установа) становить 1446,9 тис. гектара.

Це становить 44 відсотка площі ПЗФ загальнодержавного значення, або 2,4 відсотка площі України.

Площа земель, наданих таким установам у постійне користування, становить 760 тис. гектарів, або 23 відсотка площі ПЗФ, 1,2 відсотка площі України.

Серед таких установ 22 (713,6 тис. гектарів) перебуває у підпорядкуванні Мінприроди, 11 (214,7 тис. гектарів) – Держлісагентстві, 5 установ (150 тис. гектарів) — Національної академії наук.

Установи ПЗФ щороку відвідує майже 3 млн. осіб.

Найбільше відвідувачів у національних природних парках, хоча їхня кількість варіює від 0,4 тис. осіб/рік у Галицькому НПП до ПО тис. осіб/рік у Карпатському НПП.

Найбільша кількість відвідувачів зафіксована у НПП «Святі гори» – майже 1,9 млн. осіб/рік.

Три біосферних заповідники відвідує майже 170 тис. осіб/рік (відвідування території Чорноморського біосферного заповідника заборонено).

Природні заповідники в основному відвідують з науковою та еколого-пізнавальною метою до 1 тис. осіб/рік. Винятки становлять заповідники Криму, де музеї природи та екостежки відвідують 15-20 тис. осіб щороку.

Україна активно бере участь у реалізації міжнародних проектів у сфері заповідної справи.

Проект Глобальної екологічної фундації/Програми розвитку ООН «Зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в Україні» (2004-2011).
Проект Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду охорони природи (WWF) «Заповідні території 2012 – Карпатський гірський екорегіон».
Проект Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду охорони природи (WWF) «Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат».
Проект Ради Європи за підтримки Європейської комісії ЄС щодо формування Смарагдової мережі Європи в країнах Східної Європи та Кавказу (2009-2011).

Ефективна реалізація єдиної державної політики у сфері заповідної справи унеможливлена через підпорядкованість установ ПЗФ різним відомствам.