Пошук новин
Новина
Санітарні правила в лісах України
19.04.2012 03:00
ЗАТВЕРДЖЕНО |
Зареєстровано в Міністерстві |
САНІТАРНІ ПРАВИЛА
в лісах України
І. Загальні положення
1.1. Ці Санітарні правила встановлюють перелік санітарно-оздоровчих заходів у сфері лісового господарства та визначають умови їх здійснення в лісах при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійсненні робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх підпорядкування та форм власності, громадянами.
1.2. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться з метою оздоровлення насаджень у максимально короткі строки за умови недопущення негативного впливу на довкілля. Вони є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.
1.3. Види, обсяги, строки, місце та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим територіальними органами Держлісагентства України, а також власниками лісів і постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень.
1.4. До санітарно-оздоровчих заходів належать:
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
ліквідація захаращеності;
профілактика для запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними;
захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб лісу.
1.5. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій.
Санітарно-оздоровчі заходи в лісах у межах природно-заповідного фонду проводяться відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та цих Санітарних правил.
Санітарно-оздоровчі заходи плануються і здійснюються власниками лісів і постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах територій природно-заповідного фонду - з урахуванням вимог проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, з урахуванням специфіки, ступеня і періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб.
План проведення санітарно-оздоровчих заходів (додаток 1 до цих Санітарних правил) затверджується органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідними територіальними органами Держлісагентства України (на територіях природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженим органом у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці).
Для затвердження плану проведення санітарно-оздоровчих заходів власники лісів і постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органам Держлісагентства України такі документи:
матеріали лісовпорядкування та лісопатологічного обстеження насаджень;
зведену відомість насаджень, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів (додаток 2 до цих Санітарних правил).
1.6. Під санітарні рубки відводяться насадження, ушкоджені пожежами, шкідниками, хворобами та в результаті стихійних природних явищ і техногенного впливу.
Насадження, пошкоджені верховою пожежею, відводяться під санітарну рубку не пізніше ніж через місяць після завершення її гасіння.
Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів.
Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, можуть відводитися під санітарні рубки протягом року.
1.7. У насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів, санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово.
1.4. Відбір дерев для санітарних рубок на лісових ділянках, що включені до затвердженого в установленому порядку плану проведення санітарно-оздоровчих заходів, проводиться за участю або під керівництвом лісничого або його помічника.
ІІ. Вибіркові санітарні рубки
2.1. Вибіркові санітарні рубки здійснюються постійними лісокористувачами та власниками лісів шляхом вилучення з насаджень сухостійних, всихаючих, дуже ослаблених дерев внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами та в результаті стихійних природних явищ, техногенного впливу та іншого шкідливого впливу запасом 5 і більше куб. м з гектара за умови, що їх вирубування не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0,5 у пристиглих, стиглих і перестійних деревостанах і нижче ніж 0,4 в інших деревостанах.
З метою збереження цінних насаджень орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держлісагентства України з урахуванням породного складу, цільового призначення лісів, природних особливостей регіону можуть визначати іншу повноту деревостанів та запасу, що вирубується (за винятком похідних насаджень ялини, які при повноті нижче 0,5 можуть бути пошкоджені вітром), а на територіях природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженим органом у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
2.2. Вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами та власниками лісів на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічного обстеження та повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 3 до цих Санітарних правил), що подається лісничим або його помічником, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтник парків) - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженим органом у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
2.3. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.
При відборі дерев у рубку в соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, яке охоплює більше 50% периметра стовбура, а у вологих умовах - обпалення кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь - 3/4 периметра стовбура і більше).
2.4. У насадженнях, пошкоджених вітром та в результаті інших природних явищ, до термінової рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.
Видаленню підлягають вітровальні і буреломні дерева та пошкоджені снігом і ожеледдю із зламом стовбурів на висоті не менше 2/3 довжини живої крони.
2.5. Під час відбору свіжозаселених шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан цих дерев.
Дерева, заселені стовбуровими шкідниками, відбираються для рубки, якщо це не призведе до зменшення повноти більше допустимого рівня, за винятком випадків, передбачених пунктами 2.7 і 2.9 цього розділу.
Відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найпоширеніших шкідників.
2.6. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).
2.7. Шкала категорій стану дерев наведена у додатку 4 до цих Санітарних правил.
У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III-VI категорій стану.
2.4. Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, підлягають вирубуванню, якщо рана охоплює понад 1/2 периметра стовбура.
2.9. Ільмові породи, уражені судинним мікозом, відводяться в рубку відразу після втрати листям тургору, лісорубні рештки спалюються в процесі рубки.
Дерева дуба, уражені поперечним раком, підлягають видаленню лише тоді, коли рана охоплює 100% периметра стовбура за умови збереження повноти насадження не менше 0,7.
Дерева ясена, уражені бактеріальним або східчастим раком, видаляються в разі охоплення ранами в одному або декількох місцях понад 1/2 периметра стовбура.
У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, вирубуванню підлягають дерева IV-VI категорій стану, в осередках голландської хвороби ільмових порід - дерева III-VI категорій стану.
2.10. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами понад 1/2 периметра стовбура.
2.11. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів. Дерева з дуплами (до 5-10 дерев на гектарі) можуть залишатися з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.
У насадженнях осики, берези видаленню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів та іншими патологічними ознаками.
2.12. Дерева з рослинами-паразитами (омелою, ялівцево-ягідником та іншими) вирубуються лише у разі їх сильного пригнічення (III - VI категорій стану).
2.13. Дерева з механічними пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менше 3/4 периметра стовбура.
Дерева з підірваною кореневою системою, нахилом нижньої та середньої частин стовбура більше 30 градусів від вертикальної осі, а також дугоподібно зігнуті дерева належать до ІV категорії стану.
2.14. Відведення лісосік під вибіркові санітарні рубки здійснюється в межах виділу або його частини, яка потребує санітарної рубки.
В рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення дерева з рідкісними декоративними властивостями крони і стовбура до рубки не призначаються, якщо вони мають ознаки патології, але немає небезпеки її поширення.
ІІІ. Суцільні санітарні рубки
3.1. Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості.
3.2. Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші лісогосподарські заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня.
Максимальна площа ділянки суцільної санітарної рубки загиблого насадження в межах одного виділу визначається фактичними розмірами пошкодження насадження, де необхідно провести цей захід.
3.3. Насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією за рішенням власника лісів, постійного лісокористувача.
До складу спеціальної комісії входять: представник органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим або територіального органу Держлісагентства України, інженер-лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, представник власника лісів, постійного лісокористувача, а також лісничий або його помічник.
Для обстеження насаджень на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) до складу спеціальної комісії включаються представник органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженого органу у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Спеціальна комісія визначає доцільність призначення суцільної санітарної рубки та її площу, про що складається акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки.
В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та її терміновості, а також пропонуються способи та методи лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.
Зазначений акт, не засвідчений підписом представника однієї зі сторін, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) без представника органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, уповноваженого органу у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідної адміністративно-територіальної одиниці, є недійсним.
Для визначення ступеня пошкодження насадження площею:
до 3,0 га в характерному місці закладається одна пробна площа прямокутної форми, на якій проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев головної породи;
від 3,1 до 5,0 га - дві пробні площі прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як по 50 дерев головної породи для кожної проби окремо;
понад 5,0 га - три пробні площі прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як по 50 дерев головної породи для кожної проби окремо.
Загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження. Допускається закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (реласкопічних) відповідно до вимог законодавства з питань таксації лісу.
Для визначення ступеня пошкодження насаджень на територіях природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі.
Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, де необхідно провести суцільну санітарну рубку.
Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ, форма якої наведена у додатку 5 до цих Санітарних правил.
3.4. Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, власники лісів та постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростанню чисельності.
3.5. Строки проведення суцільних санітарних рубок пов'язують з біологією основних шкідників і хвороб, характеристикою насадження, забезпеченістю його природним поновленням відповідно до типу лісорослинних умов і функціонального призначення насаджень, а також з вимогами збереження рідкісних і зникаючих видів, занесених до Червоної книги України, та необхідністю збереження біорізноманіття лісів.
ІV. Ліквідація захаращеності та запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу
4.1. Ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі), хмизу.
Ліквідація захаращеності призначається та здійснюється одночасно з іншими лісогосподарськими заходами або окремо, якщо проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне.
Підлягають збереженню окремі сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи, про що робиться відмітка в матеріалах відводу дерев під рубку та в лісорубному квитку.
4.2. У лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, захисних смугах уздовж залізниць і автомобільних доріг та інших особливо цінних лісових насадженнях ліквідація захаращеності проводиться регулярно за наявності буреломних, вітровальних, сніговальних дерев в естетичних, санітарно-оздоровчих, протипожежних цілях і в цілях безпеки відвідувачів.
V. Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
5.1. Якщо заготовлена і неокорована деревина (у вигляді лісоматеріалів або стовбурів) залишається на місці її заготівлі на строк більше 10 календарних днів, а також на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані вживати заходів до запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами шляхом:
суцільного (для хвойних порід) або часткового (для листяних порід) корування круглих лісоматеріалів і стовбурів та складання їх у штабелі згідно з вимогами відповідних стандартів;
обробки круглих лісоматеріалів біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено.
Спосіб захисту деревини визначається власниками лісів та постійними лісокористувачами.
5.2. Заходи для запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійнюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб та їх шкодочинності.
5.3. Заселені шкідниками лісоматеріали або стовбури негайно коруються чи обробляються відповідними інсектицидами.
Якщо лісоматеріали заселені комахами, проти яких корування і хімічна обробка малоефективні або неможливі, здійснюється термінова переробка деревини.
5.4. Після вивезення деревини територія складів, вантажних пунктів та інших місць її зберігання очищається від кори, трісок та інших залишків деревини.
VI. Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів
6.1. Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева ІV-VІ категорій стану.
6.2. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насаджень нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20-30 відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.
Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III-V класів бонітету з повнотою нижче 0,9 і міжряддями шириною більш як 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.
6.3. В осередках стовбурових шкідників, судинних і некрозно-ракових хвороб порубкові рештки підлягають обов'язковому спалюванню.
6.4. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт забороняється пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, в тому числі за межами лісосік.
6.5. Зберігання деревини в лісі допускається за умови додержання вимог, зазначених у пунктах 5.1-5.4 розділу V цих Санітарних правил.
6.6. Дерева (деревостани), що передаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів та постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.
Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (деревостани) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також деревостани, пошкоджені стихійними природними явищами та техногенними впливами, в яких відсоток дерев I і II категорій стану не досягає 75.
6.7. До початку проведення заготівлі живиці та деревних соків у насадженнях вирубуються сухостійні та всихаючі дерева, а також ліквідується захаращеність.
Якщо у насадженнях, де ведеться підсочування, виявлено сухостійні та всихаючі дерева в обсягах, що перевищують природний відпад, власниками лісів та постійними лісокористувачами за участю інженера-лісопатолога державного спеціалізованого лісозахисного підприємства встановлюються причини цього явища. Спеціальна комісія, передбачена пунктом 3.3 розділу ІІІцих Санітарних правил, оцінює санітарний стан насадження та приймає рішення про необхідність припинення підсочки, здійснення оздоровчих заходів або проведення дострокової рубки.
VII. Санітарні вимоги в лісах різних категорій
7.1. У рекреаційно-оздоровчих лісах та лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення постійні лісокористувачі та власники лісів регулюють рекреаційне навантаження шляхом благоустрою території, а також здійснюють санітарно-оздоровчі та інші заходи для захисту лісу з урахуванням особливостей структури і використання насаджень.
7.2. На територіях природно-заповідного фонду, в лісах, розташованих у межах населених пунктів, лісах зелених зон навколо населених пунктів, лісах, розташованих поза межами лісів зелених зон, які виконують переважно рекреаційні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, крім основних санітарно-оздоровчих заходів, може проводитись також індивідуальний захист дерев: лікування ран, обрізування окремих всохлих і пошкоджених гілок, вилучення плодових тіл грибів, пломбування дупел тощо.
VIII. Нагляд за санітарним станом лісів
4.1. Лісокористувачі та власники лісів щороку подають до відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування санітарні огляди.
4.2. В санітарних оглядах відображаються санітарний стан лісів і деревини, що зберігається в них, виконання заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів, зазначаються порушення цих Санітарних правил та заходи щодо запобігання чи ліквідації їх наслідків.
Директор |
|
|
ЗАТВЕРДЖУЮ |
ПЛАН
проведення санітарно-оздоровчих заходів
_________________________________________________
(власник лісів, постійний користувач)
_________________________________________________
(Автономна Республіка Крим, область)
Лісництво (урочище) | № кварталу | № виділу | Площа виділу, га | Причини призначення заходів | Коротка таксаційна характеристика насадження | Запасдеревостану, м3 | Категорія захисності | Планові санітарно-оздоровчі заходи | Орієнтовний запас деревини, що підлягає вирубуванню, | Наявність рослин та тварин, занесених до Червоної книги України | |||||||
склад | вік, роки | повнота | бонітет | середня висота,м | середній діаметр, см | на1 га | всього | у тому числі ліквідної | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 4 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 14 |
______________________________ | _____________ | _________________ |
Додаток 2 |
ЗВЕДЕНА ВІДОМІСТЬ
насаджень, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів
______________________________________________
(власник лісів, постійний лісокористувач)
______________________________________________
(Автономна Республіка Крим, область)
Лісництво | № кварталу | № виділу | Вид і площа рубки, га | Коротка таксаційна характеристика | Запас деревостану, м3 | Забезпечення поновлення | Причини ослаблення деревостану | |||||||||
склад насадження | вік, роки | повнота | тип лісорослинних умов | бонітет | середня висота, м | середній діаметр, см | на 1 га | всього | у тому числі ліквідної | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 4 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
Всього | ||||||||||||||||
______________________________ | _____________ | _________________ |
Додаток 3 |
ПОВІДОМЛЕННЯ
про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень
Додаток 4 |
ШКАЛА
категорій стану дерев
Категорія стану дерев | Ознаки стану дерев | |
хвойних | листяних | |
I - без ознак ослаблення | Крона густа, хвоя (листя) зеленого кольору, приріст поточного року нормального розміру для даної породи, віку, сезону, умов місця зростання; стовбури і кореневі лапи не мають зовнішніх ознак пошкодження | |
II - ослаблені | Крона середньої густоти, хвоя зелена, приріст у висоту зменшений не більше ніж на 1/2 нормального; незначне (до 1/3периметра) механічне пошкодження кореневих лап або стовбурів; рани і напливи до 1/4 периметра стовбура. | Крона середньої густоти, листя зелене, приріст зменшений не більше ніж на 1/2 нормального; незначне (до 1/4 периметра) механічне пошкодження кореневих лап або стовбурів; поодинокі водяні пагони або кущі омели білої; ракові утворення або напливи до 1/4периметра стовбура, нахил стовбура до 100 від вертикальної осі; борошниста роса на листі до 75%; морозобоїни, об’їдання листя до 25% |
III - дуже ослаблені | Крона ажурна, хвоя зелена, укорочена більше ніж на 1/2 нормальної довжини; приріст зменшений більше ніж у 2 рази від нормального; наявність поодиноких сухих скелетних гілок у середній частині крони; механічне пошкодження кореневих лап або стовбурів від 1/3 до 2/3 периметра; ракові утворення до 2/3 периметра; нахил стовбурів до 300 від вертикальної осі; злам вершини не більше ніж 2/3 частини живої крони, обпал окоренка до ступеня відмирання камбію не менше 3/4периметра; рани і напливи 30-50% периметра стовбура; об’їдання хвої шкідниками 31-90% у молодняках, середньовікових і пристиглих насадженнях та 21-70% - у стиглих і перестійних дерев | Крона ажурна, листя дрібне, світло-зелене; приріст незначний або відсутній; поодинокі сухі скелетні гілки в різних частинах крони; ракові утворення, механічні пошкодження стовбурів або кореневих лап до 1/2 периметра; нахил стовбурів 20-300 від вертикальної осі; злам вершини не більше ніж 2/3 частини живої крони; численні водяні пагони і кущі омели білої; ураження листя борошнистою росою 76-100%; соковиділення на гілках і стовбурах; об’їдання листя до 90% у молодняках, середньовікових і пристиглих насадженнях та до 70% - у стиглих і перестійних дерев |
IV - відмираючі | Крона дуже ажурна, хвоя світло-зелена або жовтувато-зелена; приріст відсутній; всихання більше половини скелетних гілок по всій висоті крони; механічне пошкодження кореневих лап або стовбурів більше 2/3 периметра; ракові утворення більше ніж на 2/3 периметра стовбура, а для поперечного раку дуба при 100% периметра стовбура; висота нагару на стовбурах до нижньої частини крони або обпал кореневої шийки (з відмиранням камбію) більше 1/2периметра; злам верхівки більше 1/2довжини крони або обламування 100% живих гілок; дерева з плодовими тілами, дуплами або заселені стовбуровими шкідниками з локальним відшаруванням кори. Дефоліація у молодняків і середньовікових насаджень - більше 90%, у пристиглих, стиглих і перестійних - більше 70%. Більше 30% крони заселено омелою | Крона дуже ажурна, приріст відсутній, листя дуже дрібне, жовтіюче, всохло або всихає більше ніж на 2/3 крони; механічні пошкодження стовбура або кореневих лап, ракові утворення більше 2/3периметра; нахил стовбурів більше 300 від вертикальної осі; злам більше 2/3 верхньої частини крони; сліди заселення стовбуровими шкідниками; масові або відмираючі водяні пагони; плодові тіла дереворуйнівних грибів або дупла на стовбурах; більше 50% крони заселено омелою |
V - свіжий сухостій | Хвоя руда, часткове опадання кори, дерева заселені або відпрацьовані стовбуровими шкідниками. Дерева із зламаним стовбуром | Листя засохло або відсутнє; дерева заселені або відпрацьовані стовбуровими шкідниками. Дерева із зламаним стовбуром |
VI - старий сухостій | Хвоя, листя і гілки другого і третього порядків відсутні; опадання кори; під залишками кори є грибниця дереворуйнівних грибів | |
Додаток 5 |
