Новина

Програма "Лісова варта"

         Сьогодні в програмі: як лісівники дбають про майбутні ліси; хто основний наповнювач районного бюджету; чому сумський метод лісовідновлення – найкращий; лісові дороги – крок до Європи.

Із року в рік лісівники, які бережуть і примножують наші ліси, замикають природний цикл своїми руками. Здавалося б, це дуже просто: із шишки – насінинка, потім сіянець, далі саджанець і тільки через десятки років дерева сягають своєї стиглості. Мало хто задумується, що процес вирощування лісу – це копітка й багаторічна праця багатьох людей. Тому в кожному лісовому господарстві України розуміють: щоб посадити ліс для своїх онуків і правнуків, вони повинні мати вдосталь посадкового матеріалу, тому й створюють спеціалізовані розсадники, де вирощують майбутні гаї та діброви.

Юрій Пономаренко, перший заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ.

Чернігівські лісівники наголошують: запорукою успішного господарювання усього лісгоспу є вирощування продуктивного посадкового матеріалу. Господарства області повністю забезпечують себе саджанцями, а залишки продають іншим лісокористувачам. А це додатковий дохід для лісгоспів. 

Юрій Пономаренко, перший заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ.

Директор Остерського лісгоспу Юрій Кравчук пишається своїм базовим розсадником. Згадує, як у 2009 році тільки створювали перші теплиці на 40 сотках. Нині територія розсадника займає понад 4 гектари. На сьогодні тут вирощується майже 100 декоративних рослин і кожного року остерські лісівники поповнюють маточне відділення. Звичайно, великих прибутків від цієї діяльності господарство не дає, але вони розуміють, що ліс – це справа майбутніх років.

Юрій Кравчук, директор ДП «Остерський лісгосп».

Базисний розсадник Остерського лісгоспу розташований у дуже вигідному місці – неподалік проходить міжнародна траса Москва – Київ. Тому охочих подивитися на посадковий матеріал є чимало. Звичайно, вистачає людей, які приїздять на розсадник придбати саджанці, бо постійні покупці добре знають про продуктивність саджанців на цьому розсаднику.

Юрій Кравчук, директор ДП «Остерський лісгосп».

Юрій Миколайович із гордістю розповідає про нещодавно закладений неподалік розсадника дендропарк. 

Юрій Кравчук, директор ДП «Остерський лісгосп».

А ще директор бідкається, що не може знайти справжнього професіонала та господаря усій цій території. Людину, яка б продовжила гарну справу і опікувалася б цим розсадником та дендропарком. Натомість керівник господарства гарантує достойну заробітню платню і житло поряд із розсадником. 

Юрій Кравчук, директор ДП «Остерський лісгосп». 

На Сумщині один з лісничих вирішив застосувати свій особистий метод лісовідновлення. Згадав як колись, ще під час навчання у виші, викладач розповідав їм про те, як вирощують ліс у Німеччині. Звичайно, чужий досвід не дуже підходив до місцевих територій, тому лісничий Олинського лісництва Сергій Донік вирішив спробувати природнє поновлення за своїми розрахунками. І вже має перші позитивні результати. Вдалим досвідом лісівника зацікавилися науковці.

Сергій Донік, лісничий Олинського лісництва ДП «Свеський лісгосп». 

Якщо коротко то все виглядає так: на ділянці, де забрали всю деревину, дивляться, чи достатньо поряд дерев із насінням, потім готують територію, роблять борозни плугом, щоб у майбутньому, коли зійде насіння, можна було доглядати за ним у рядку. Коли все підготували, лісівники сподіваються на те, що насіється потрібна кількість сіянців і ділянка відновиться природним шляхом.

Сергій Донік, лісничий Олинського лісництва ДП «Свеський лісгосп». 

Та попри це, свеський новатор сподівається, що якщо його метод удосконалити, то лісівники будуть менше садити свого посадкового матеріалу, а більше використовуватимуть природне поновлення.

Крім вирощування посадкового матеріалу та відтворення лісів, українські лісівники дбають і за інші сфери діяльності своїх підприємств. Усім відомо, що лісогосподарські підприємства, які знаходяться на маленьких територіях містечок і сіл, є основним наповнювачем місцевого бюджету. Саме ці господарства працевлаштовують місцеве населення, тому ефективна робота лісгоспів – запорука розвитку місцевих громад. Держлісгоспи Сумщини упродовж першого півріччя нинішнього року перерахували до бюджету більш як 55 мільйонів гривень податків, зборів та обов’язкових платежів. А це показник того, що лісівники працюють результативно та ефективно. Щоразу опановують нові види господарської діяльності. Звичайно, що робота будь-якого підприємства повною мірою залежить від послідовності і мудрості керівника, який його очолює. Саме такому директору завдячують працівники Кролевецького лісгоспу. Дякуючи фаховій майстерності і досвіду Олександра Посошенка господарство називають флагманом деревопереробки на Сумщині. Керівник із гордістю розповів і показав нещодавно придбане польське обладнання.

Олександр Посошенко, директор ДП «Кролевецьке ЛМГ». 

Кролевецькі лісівники їздили до Польщі, щоб там їм допомогли відремонтувати станок, який вони колись придбали. Натомість повернулися з новим деревообробним обладнанням. 

Олександр Посошенко, директор ДП «Кролевецьке ЛМГ».  

Як зазначив директор, працівники мають можливість працювати в хороших, а саме головне, безпечних умовах. Керівник розуміє, щоб люди високопродуктивно працювали, вони мають відчувати щоденну турботу про себе. Нині середньомісячна зарплата становить майже 4 тисячі гривень. Державне господарство «Кролевецьке ЛМГ» прибуткове і завдяки тому, що керівництво спрямовує значні кошти на закупівлю нової техніки. Так, нещодавно підприємство придбало новий відвантажувальний комплекс, який поки що єдиний в області. 

Юрій Романенко, заступник директора ДП «Кролевецьке ЛМГ». 

Працівники господарства не зупиняються на досягнутому і впевнено рухаються вперед.

Будівництво лісових доріг – це значний крок до європейського ведення лісового господарства. Щороку збільшується протяжність лісомагістралей непрохідними лісовими масивами України. У Свеському лісгоспі велика територія лісових насаджень знаходиться у важкодоступних місцях. Болота та бездоріжжя не давали змоги добратися лісівникам до деревини, яку потрібно було заготовляти. Тому керівник господарства Олег Закусило вирішив будувати нові лісові дороги та мости. Свеські лісівники швидко опанували технологію будівництва і навчилися суттєво здешевлювати вартість лісової дороги.

Олег Закусило, директор ДП «Свеський лісгосп». 

Дороги, збудовані лісівниками, суттєво покращують добробут територіальних громад, адже вони сполучають між собою віддалені населені пункти.

Світлана Нащерет, Марчихинобудський сільський голова.

За останні два роки у лісгоспі збудували майже 10 кілометрів лісових доріг. Завдяки цьому господарство ефективно працює й розвивається. Відтепер і лісівники мають вільний доступ до лісових масивів і в разі пожежі можуть швидко локалізувати вогонь.