Новина

Олег Яремко: «Лісопродукція для тих, хто її переробляє»

 Аукціони в Україні проводять доволі часто. Таким методом продають нерухомість, земельні ділянки, автотранспорт та інші цінності. 25 лютого у Тернополі відбувся перший у цьому році аукціон із продажу лісопродукції, 23 травня – другий. У лотах аукціону було виставлено ділову деревину для реалізації всіма держпідприємствами Тернопільського обласного управління ЛМГ. Торги пройшли успішно. Задоволеними залишилися і продавці, й покупці. Про всі етапи проведення аукціонів із реалізації деревини розповідає заступник начальника Тернопільського обласного управління ЛМГ Олег Яремко.

Аукціони з продажу за останні два роки майже не проводилися. Склалося враження, що продукція лісгоспів нікому не потрібна. Що стало причиною успішного проведення цьогоріч уже двох аукціонів – у лютому і в травні?

О.Я.: Якщо говорити про аукціони з продажу деревини зокрема, то треба зауважити, що вони проводяться у нас не вперше. У попередні роки проведення подібних аукціонів було правилом. Найліпшим щодо цього був 2004 рік, оскільки тоді була велика кількість покупців на лісопродукцію. Проте у 2009 році стався, як кажуть, обвал. Імовірно, причину слід шукати у кризових явищах в Україні та світі, коли не лише ліс, а й будь-яка інша продукція не мала ринків збуту. В зв’язку з цим, тоді ще Державний комітет лісового господарства України прийняв рішення про відміну аукціонів. А вже 2010 року ситуація поліпшилася і аукціони відновили. Відтак їх проводять щоквартально у два етапи. У Тернополі проводяться аукціони з реалізації ділової деревини, а у Києві – з реалізації дров’яної деревини. До речі, 20 травня на Київській товарній біржі ми стовідсотково реалізували дров’яну деревину. Одне слово, відчувається стабільність і я гадаю, що так буде й надалі.

Для чого проводити аукціони, якщо покупець може безпосередньо купити деревину у будь-якому лісгоспі, оминаючи різні процедурні питання?

О.Я.: Обов’язковість проведення аукціонів закріплено наказом Державного агентства лісових ресурсів України. Аукціони організовуються насамперед для того, аби купити лісопродукцію могли ті підприємства, які займаються її переробкою, а не перепродуванням. Власне, переробники лісопродукції й допускаються до участі в аукціонах. Зокрема, це меблеві фабрики та лісопереробні підприємства, які свою продукцію реалізовують на внутрішньому та зовнішньому ринках. На аукціонах є жива конкуренція. Кожний учасник торгів бачить, що йому пропонують, знає ціну товару та умови його придбання. Це зручно як для тих, хто купує, так і для тих хто реалізує.

Для порівняння: як пройшов останній аукціон минулоріч?

О.Я.: 2010 року аукціон першого кварталу проводився 4 грудня з реалізації ділової деревини у Тернополі та інший, 22 грудня у Києві з реалізації дров’яної деревини. Підприємства Тернопільського облуправління ЛМГ виставляли на торги лісопродукцію заготівлі першого кварталу. На наступних аукціонах наші підприємства реалізували свою продукцію заготівлі другого кварталу. Відрадно те, що і на аукціоні минулого року і цьогоріч, який проводився агропромисловою біржою у Києві наші лісогосподарства змогли продати 100 відсотків виставленої у лотах дров’яної деревини. Майже таким самим попитом користується й ділова деревина. Продукцію купують переважно вітчизняні переробні плитні підприємства. Зокрема, у західному регіоні – це «Кроно-Україна» смт. Брошнів-Осада, «Інтерплит-Надвірна» м. Надвірна (обидва підприємства з Івано-Франківщини), «Кроно-Україна» м. Кам’янко-Бузька Львівської, «Кроноспан» м. Нововолинськ Волинської та Перечинський лісохімкомбінат м. Перечин Закарпатської областей. Ці підприємства є нашими надійними та давніми партнерами, з якими завжди приємно працювати.

Яка деревина користується попитом найбільше?

О.Я.: Безумовно, це дуб. На аукціоні у Тернополі, який відбувся 25 лютого 2011 року дуб, клен, береза були розкуплені повністю. 95 відсотків від кількості розкупили бук. Торгувалися за граб, який не вважається конкурентоздатним товаром. Щодо аукціону, який відбувся 23 травня ц.р., то тут найбільший попит викликав пиловник та фансировина дуба, бука та ясена, які також було стовідсотково реалізовано. А от пиловник клена, сосни та липи реалізували на 37-70 відсотків до загального обсягу даної сировини. На жаль, дуба на наших теренах є мало. В сортиментній структурі його є лише 20 відсотків. Переважаючі породи лісу на Тернопіллі – це граб та бук, які становлять відповідно 35 і 20 відсотків.

Які лісгоспи нашої області продали на останніх аукціонах найбільше продукції?

О.Я.: Кожне лісове господарство змогло продати рівномірну кількість продукції на аукціонах. Звичайно, більше цієї продукції виставило на продаж ДП «Чортківське лісове господарство». Причиною є те, що підприємство є найбільшим у області, крім того, в його структурі є більше дуба. Однак це не означає, що інші підприємства конкуренто неспроможні. Десь є більше дубів, десь – більше буків чи хвойних порід. Загалом усі наші підприємства працюють нормально.

Скільки коштів виручено держлісгоспами Тернопільщини на аукціонах?

О.Я.: Кожна порода дерева має свою ціну. Якщо звісно, підприємство продало більше дуба, то відповідно і заробило більше коштів. Не можна порівнювати ціну на дуб і на граб. Зрештою, аукціон – це умовно виручені кошти. Після аукціону покупець має приїхати до господарства, укласти договір, узгодити графіки проплати та вивозу лісопродукції. Бувають випадки, що покупець придбав лоти, але за період кварталу жодного разу до господарства не приїжджав. Таких покупців ми повідомляємо через аукціонний комітет – коли і у якій термін потрібно оформити всі документи та узгодити графіки.

Ви озвучили постійних покупців деревини. Серед них представники Івано-Франківщини, Львівщини… Чи вигідно їм купувати ліс у нас, коли вони розміщені фактично у Карпатській зоні, де вистачає і буків, і дубів і інших деревних порід?

О.Я.: Це доволі потужні підприємства, і для їх забезпечення не вистачає карпатського лісу. Тому вони купують деревину у нас, а також у центральних та північних областях України. Попитом користується хвойна дров’яна деревина, якої у Тернопільській області мало або майже немає. Лише у Кременецькому держлісгоспі є хвойна порода, але, знову ж таки, її недостатньо. Наші підприємства багаті на твердолистяну дров’яну деревину, яка немає популярності серед покупців. Проте, у зв’язку з відсутністю сировини переробні плитні підприємства змушені викуповувати різні види деревини у нас та інших областях України. Їхня потужність дозволяє їм переробляти більше деревини, аніж дозволяється нам рубати.

Рубки лісу є обмеженими?

О.Я.: Так. Аби провести рубку лісу, потрібно отримати дозвіл екологічної служби, облдержадміністрації та інших інстанцій. Взагалі на Тернопільщині порівняно з центральними й північними областями та Карпатами проводиться найменший обсяг заготівлі деревини. Вирубані ділянки повністю заліснюють. У підприємствах Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства є 156,9 тисячі гектарів лісу, щорічний приріст одного гектара лісу становить від 3,5 до 4 кубометрів. Приріст є більшим, аніж вирубки. До прикладу, у європейських країнах заготівля лісу від приросту 40-90 відсотків, то у нас усього 35 відсотків. Не тому, що не встигають заготовляти, а через те, що переконані: ліс треба зберегти для майбутніх поколінь.