Новина

Михайло Войцехівський: 29 років в одному обході

Заліщицьке лісництво державного підприємства «Чортківське лісове господарство» розташоване на південному заході нашої області, неподалік найголовнішої водної артерії Тернопільщини – Дністра. Площа лісництва має трішки більше двох тисяч гектарів (2147), є 3 обходи. 

Обходом № 2 опікується лісник Михайло Володимирович Войцехівський. Площа обходу – 648 гектарів. Знає тут практично кожне дерево, яке якщо не садив своїми руками, то доглядав. А розпочинав свою трудову діяльність із тракториста лісництва. Кажуть, інколи не ми обираємо професію, а вона нас. Можливо, мальовничі краєвиди берегів Дністра, навколишні ліси, надихнули на те, аби продовжити їх пізнавати вже в професійній площині, тож молодий хлопець вирішив здобувати лісівничу професію, осягаючи яку, зрозумів, що зробив таки правильний вибір.

Михайло Володимирович ось уже 29 років плекає ліси в своєму рідному обході, який шумить густими високоверхими дібровами. На території обходу є 28,5 гектарів незімкнутих лісових культур, всі в бездоганному стані.

Неможливо й пройти повз, не кинувши оком бодай на мить на лісовий розсадник, що знаходиться у 68 кварталі вид. 5, площею 0,2 гектари. То його віддушина. Кожен із нас у душі творець або ж мріє бути ним. Насолоджуватись прекрасним можна по-різному: описуючи віршами чи піснями, а можна творити власними руками. І коли вже майже падаєш від утоми, та, враз спостерігаєш, як все поволі росте-розростається, і, тягнеться у височінь, – це дає тобі нову наснагу і знімає, як рукою, втому. 

А в розсаднику зростають майбутні дубки – звичайний і північний та уже звичний горіх чорний, який давно й успішно культивується Чортківським лісовим господарством. Є і шкільне відділення (0,07 га), де рівними рядочками розмістилися й зростають ялини й сосни. Все це потребує постійного догляду: десь прополоти від бур’янів, десь розрихлити ґрунт – без доступу повітря сіянці дуба, в яких дуже швидко розвивається коренева система, виглядатимуть кволо, ростимуть повільно або й узагалі загинуть. А ще захистити від різноманітних шкідників і хвороб, зокрема, докучливого збудника борошнистої роси, який пригнічує ріст сіянців.

Спостерігаючи за тим, з якою любов’ю тут вирощують майбутні ліси, згадався спомин гетьмана Павла Скоропадського про дитинство: «Я десь читав, що рослині передаються флюїди при садінні її, як хороші, так і злі. Якщо людина з дійсно глибокою любов’ю садить і доглядає за рослинами, добрі флюїди, що випромінюються людиною, впливають у кращий бік на життя рослини; якщо ж людина ставиться до рослини байдуже, чи під час садіння рослини або догляду за нею перебуває в поганому настрої, флюїди, що випромінюються людиною, сильно шкодять здоров’ю рослини». 

Тож заліщицькі діброви – в надійних руках, які випромінюють лише добрі флюїди любові до кожного маленького дубового сіянця, які в майбутньому стануть кремезними могутніми дубами й із вдячністю шумітимуть в унісон на радість теперішнім і наступним лісівничим поколінням.