Лісівники вивчатимуть статус кожного клаптика деградованої землі в області

Автор:  Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
04.06.2017 03:00

        7 червня у Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася нарада, на якій присутні керівники й головні лісничі підприємств звітували про виконання виробничих завдань за травень і завдань на червень, а також про здійснену роботу щодо вирішення питань зі статусом лісів на самозаліснених землях на території адміністративних районів та роботу з пошуку земель під лісорозведення 2014 і наступних років.

        Як поінформував т.в.о. першого заступника начальника Любомир Ничка, станом на 1 червня підприємствами управління заготовлено 45,4 тис. кбм деревини, із них 59,1 тис. кбм від рубок головного користування. Процент заготівлі від наявних ресурсів становить майже 40 відсотків, і 44,9 – від головного користування. Найнижчий відсоток заготівлі спостерігається у Кременецькому лісгоспі – 34,1%, найбільший по Чортківському – 49,6%. Ціна знеособленого кубометра деревини за п’ять місяців по облуправлінні становить: заготовленого – 907 грн, реалізованого – 925 грн. Найвищою ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини є по Чортківському лісгоспі – 1126 гривень.
29 травня аукціонні торги необробленої деревини ІІІ кварталу вперше відбулися з використанням електронної торгової системи. Так, лісовими господарствами виставлено 5652 кбм деревини, з яких реалізовано 49% або 5047 кубометрів. Ціна на деревину порівняно зі стартовою зросла на 6%, що в грошовому еквіваленті становить майже 400 тисяч гривень. Сума реалізації лісопродукції – 13,429 мільйонів гривень.
        Під час обговорення першого питання порядку денного торкнулися і відвантаження й переробки деревини підприємствами. Відтак начальник облуправління Олег Яремко наголосив на попородному аналізі переробки деревини по лісгоспах. Загалом же було здійснено порівняльний аналіз реалізації деревини підприємств у грошовому еквіваленті за 5 місяців минулого і поточного років. Як зауважив начальник управління, незважаючи на ріст реалізації на 7 відсотків порівняно з аналогічним періодом торік, це низька цифра, так як по деяких підприємствах вона не сягає навіть півмільйона (Тернопільський, Бучацький, Кременецький лісгоспи). Разом із тим, у Бережанському лісгоспі ріст сягнув майже півтора мільйона, а у Чортківському – 3,5 млн гривень. Завершили обговорення першого питання станом виконання виробничих завдань першого тижня червня.
        Про питання статусу самозаліснених земель, плани з виготовлення правовстановлюючих документів на землі держлісфонду та пошуку деградованих земель доповіли керівники й головні лісничі підприємств. Із доповідей керівників можна зробити висновок, що проблем, звичайно, є багато. Зокрема, як виявилося, не завжди представники районних відділень Держгеокадастру йдуть назустріч лісівникам. Зазвичай, земельники у районах надають лише картографічні матеріали. Відтак, як зауважив директор ДП «Чортківський лісгосп» Василь Фреяк, працівникам лісгоспів важко розібратися з наявними ділянками в натурі, тож активна участь у процесі земельників давала б швидший результат обстеження ділянки та визначення її статусу. 
        Є проблеми і з небажанням з боку сільських рад і громад надавати деградовані землі під лісорозведення. Як приклад, – Курянівська сільська рада (Бережанський район), яка, як поінформував директор ДП «Бережанський лісгосп» Олександр Левчук, надає землі під будь-які цілі окрім під заліснення, так як це не дасть грошей селянам одразу. «Звичайно, легше віддати землю під якийсь проект на кшталт вітряної електростанції, яка уже за оренду дала сільській раді майже 300 тисяч гривень, аніж надати її лісовому господарству та отримати стабільний щорічний дохід від рентної плати через років 60-100 років», – резюмував директор Бережанського лісгоспу.
 Інша проблема полягає в тому, що самозаліснена земля, яка стоїть на обліку Держгеокадастру, може виявитися залісненою у минулі роки землею тим же лісгоспом, яке не виготовило вчасно правовстановлюючі документи на неї.
        «Проблем, звичайно багато, та вони ними й залишаться, якщо не взятися систематично їх вирішувати», – зауважив Олег Яремко. Разом із тим, цьогоріч підприємства запланували виготовити правовстановлюючі документи на 15 відсотків земель держлісфонду. Питання стоїть у тому, аби розібратися зі статусом самозаліснених земель та пошуком деградованих земель під нові ліси. Тож перерву на доопрацювання підготовчих матеріалів взято на тиждень.
Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ