Новина

Ілля Навотний здобув впевнену перемогу на ювілейних змаганнях вальників лісу

        1 серпня у Теребовлянському лісництві державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» відбулися ювілейні, ХХ обласні конкурсні змагання вальників лісу, яке організувала Тернопільська обласна організація Товариства лісівників України. Сім кращих працівників від п’яти підприємств, які виконують найнебезпечніші роботи, пов’язані з веденням лісового господарства, змагалися за право представляти Тернопільщину на Всеукраїнських змаганнях, які цьогоріч пройдуть на Київщині на початку вересня.

Довести, що ти найкращий – нелегко, особливо коли поруч тебе такі ж як ти, люди з багатющим досвідом роботи, навиками, набутими з роками та, що неоціненно, – любов’ю до своєї професії. Було любо спостерігати за тим, як кожен із представників змагань проходить завдання, бо видно, що незважаючи на те, що в буденності це лишень робота, у день змагань ­– це екзамен, перед яким у кожного завжди настає неабияке хвилювання, яке може вибити з рівноваги.

        Змагання складаються з п’яти конкурсних етапів – звалювання дерева, відокремлення сучків, монтаж ланцюга, комбінованого й точного розкряжування стовбура. До кожного потрібно підготуватися як морально, так і фізично, і не забувати про правила техніки безпеки при виконанні кожного із них, бо основне, за що можна недобрати значну кількість балів – це недотримання безпечних умов праці.

        Лісничий Скала-Подільського лісництва Володимир Гайовський постійно супроводжує на змаганнях конкурсантів, які представляють Чортківське лісове господарство. До того ж, вважає це своїм обов’язком. До речі, за останні п’ять років у відбіркових конкурсах чи не постійно перемагають представники Скала-Подільського лісництва, а відтак його представники тричі ставали переможцями конкурсу обласного рівня. Мабуть, керівник якось по-особливому налаштовує своїх працівників-конкурсантів. «Коли вирушаємо на змагання, кажу, що назад лишень із перемогою», – ділиться думками Володимир Гайовський. Крім того, Володимир Іванович бере з собою техніку з відповідним програмним забезпеченням, яке ґрунтується на міжнародних стандартах оцінювання конкурсу вальників лісу, відтак є беззмінним керівником рахункової комісії протягом останніх п’яти років. 

        Програма враховує все – від кутів розпилу до пошкоджень, відстаней, швидкості і т. ін. Нею передбачено всі можливі помилки, які під час здійснення заготівлі лісу може допуститися лісоруб. Власне, для цього і проводяться подібні конкурси. Вся увага – на якість роботи та її безпеку. Тож по завершенні змагань у жодного з учасників не має претензій до ні суддівства, ні до оцінювання його проходження конкурсних завдань, так як кожен учасник бачить свої недоліки в кінці кожного етапу конкурсу і знає, на який кінцевий результат можна розраховувати. Звичайно, не обходиться і від умов та в деякій мірі фарту. Але основна роль – це професіоналізм та любов до того, що робиш.

        Традиційно перший етап конкурсу є найважливішим – валка дерева. Не всі конкурсанти впоралися з першим завданням, а відтак втратили можливість здобути омріяні максимальні 660 балів. Так нуль балів отримав представник Бережанського лісгоспу Іван Куриляк, дерево якого було звалено на більше, ніж чотири метри від центрального кілка, а представник Чортківського Ілля Навотний (Скала-Подільське лісництво) отримав найбільшу їх кількість з-поміж інших учасників, і лишень йому вдалося «поставити» дерево у визначену область звалювання. До речі, вже на першому етапі конкурсу Іллі вдалося значно відірватися (здобув 463 бали) від свого основного суперника на обласних змаганнях, теж представника Чортківського лісгоспу (Гусятинське лісництво) Михайла Барабаша, який отримав 275 балів.

        В обрізанні сучків Ілля Навотний знову здобуває найбільше балів (344), друге місце (244 бали) у представника Тернопільського лісгоспу Ігоря Бойка, третє – у Михайла Барабаша. Якщо по часу проходження завдання всі троє майже на одному рівні, то по якості зрізування у двох інших є більше недоліків – пошкодження стовбура та недостатній зріз сучка (кілок не повинен виступати більше, ніж на 5 міліметрів, переходи з бензопилою та зрізування кілка на своєму боці у напрямку до себе. До речі, Ілля Навотний минулого року не дуже вдало пройшов дане завдання, тож видно, що зробив відповідні висновки та врахував їх при його проходженні цьогоріч.

       Третій конкурс – монтаж ланцюга. Тут теж є свої нюанси. Не добре закріплений ланцюг і ти поза конкурсом, адже не зможеш проходити завдання з неробочим інструментом. Вимоги тут суворі, суддя оглядає руки на наявність пошкоджень до і після проведення завдання. Крім того, кожен конкурсант, згідно з міжнародними вимогами, має мати при собі аптечку. Якщо аптечки немає – тебе не допускають до його проходження. За результатами завдання перше місце в Іллі Навотного, друге – в представника Бучацького лісгоспу Михайла Гарасимчука. До речі, Михайло Омелянович найстарший учасник конкурсу і бере участь у ньому щороку. 2013 року був переможцем обласних змагань. Відтак щороку стає призером, здобуваючи друге або третє місця.

        Комбіноване розкряжування стовбура теж має свої особливості. Сама колода закріплена на спеціальному металевому тримачеві, який нахилений під кутом 7 градусів. Відстань від землі до центру однієї колоди 20 сантиметрів, іншої – 50 см. Першу колоду учасник розкряжовує зверху, а дійшовши до середини, розпочинає розкряжування знизу. Обидва розпили мають зійтися. Така ж операція здійснюється з другою колодою, однак розпил конкурсант починає знизу. Найвправніше з даним завданням впорався знову представник Скала-Подільського лісництва Ілля Навотний, на чотири бали менше здобув представник Гусятинського лісництва Михайло Барабаш. Третє у представника Кременецького лісгоспу Дмитра Чорнобая.

        Найточніше розкряжувати стовбур вдалося представникові Бережанського лісгоспу Іванові Куриляку, за що він отримав 234 балів. Суть завдання полягає в тому, що самого стовбура не видно з ніякого боку, тож розпил колоди фактично здійснюється наосліп. Лишень відчуття того, що пила дзижчить і ланцюг вібрує по-іншому дає сигнал вальникові, що завдання потрібно припинити. Сама ж колода розташована на дошці, яка є міркою правильного проходження завдання. Якщо ланцюг зачепив дошку – бали не зараховуються. Всього в завданні є дві колоди, тож в учасника, який невдало розпиляв перший стовбур, є можливість добрати балів за другий. І навпаки, якщо на першій завдання виконано вдало, потрібно закріпити свій успіх і на другій, і підтвердити таким чином те, що конкурсантові не просто пощастило, а він дійсно вміє правильно здійснювати дану операцію. Друге і третє місце в даному завданні здобули представники Чортківського лісгоспу Ілля Навотний та Михайло Барабаш.

        Під час підрахунку балів, представник організаторів конкурсу – лісничий Теребовлянського лісництва Ігор Невідомий, зробив невеличкий сюрприз для всіх учасників, підготувавши необов’язковий етап конкурсу для його проходження – розпил колоди «ретропилою». Всім відома пилка, з двома дерев’яними ручками-держаками припала учасникам до снаги. В результаті перемогла команда Гусятинського лісництва у складі Михайла та його батька Івана Барабашів, яким вдалося розпиляти колоду за 47 секунд. Тож отримали призи від лісництва.

        На завершення конкурсантів привітав т.в.о. першого заступника начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Любомир Ничка, а головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони та захисту лісів, голова Тернопільської обласної організації Товариства лісівників України Ігор Гуменюк оголосив переможців конкурсу. Ними стали Ілля Навотний (1269 балів), Михайло Барабаш (490 балів) та Михайло Гарасимчук (704 бали). Переможці отримали грамоти, грошові й заохочувальні призи, а переможець Ілля Навотний утретє отримав путівку на Всеукраїнські змагання вальників лісу. Тож бажаємо успіхів та вперед до перемоги.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ