Новина

Буденні клопоти Мшанецького лісництва

Щоденну працю лісівників можна порівняти з роботою годинникового механізму. Кожен новий етап є наслідком попереднього і передумовою наступного. Водночас тут не існує таких же ідеальних умов для безперебійної роботи, і здебільшого кожна непередбачувана обставина дає поштовх до удосконалення виконання тих же завдань, аби передбачити її, уникнувши ризиків, а відповідно й чималих втрат, а в майбутньому помилок, які змушені будуть вирішувати наступні лісівничі покоління.

Зміна клімату вже не перший рік ставить виклики лісовому господарству. І якщо попередні роки були загрозливими з приводу зниження рівня води, що ставало перешкодою нормальному живленню лісової рослинності, це спричинило всихання лісових насаджень і, враховуючи їх загальне ослаблення, вони уже не мали змоги боротися зі звичними для них хворобами. Водночас активізувалися й шкідники. Якої тільки шкоди нанесено лісовому господарству верхівковим короїдом і короїдом-типографом, які масово уражають соснові насадження, в результаті чого насадження цієї породи всихають з геометричною прогресією. Загрозливою ситуація склалася для сосни звичайної в масштабах всієї країни. 

В держлісфонді Тернопільщини потребують втручання 898,5 гектарів соснових насаджень, що становить 16,7% від загальної кількості хвороб лісу (5366,1 га), станом на 1 січня поточного року. Разом із тим, у тернопільських лісівників є й інша біда – халаровий рак ясена (Hymenoscyphus fraxineus), якою охоплено 1271,5 гектарів або ж 23,7%. Ясен звичайний надзвичайно вразливий до Hymenoscyphusfraxineus, дослідження показали дуже низький рівень природної резистентності – менше ніж 5% дерев виявили ознаки стійкості до дії цього патогену. На даний час перспективи лісостанів з перевагою та участю ясена звичайного є досить невтішними – всихання продовжується в насадженнях різного складу, віку, походження.

Враховуючи чинники, зазначені вище, лісівники переходять на вирощування більш стійкіших до існуючих хвороб і зовнішніх факторів хвойних лісових порід – модрини японської і європейської, і дугласії тисолистої.

Зокрема, у лісовому селекційно-насінницькому комплексі Мшанецького лісництва державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» є атестована лісонасіннєва плантація модрини японської, площею 3 гектари, яка плодоносить з 2012 року. Цю породу лісівники вважають дуже перспективною, адже вона є швидкоростучою і високопродуктивною, що дає їй змогу стати повноцінним конкурентом сосні звичайній на деревообробному ринку. Водночас модрина не поступається технічними властивостями, а враховуючи приріст на кубометр, у рази переважає сосну.

Як поінформував лісничий Мшанецького лісництва Ігор Гуменюк, незважаючи на нерівномірність плодоношення клонів модрини японської, в результаті лісництво планує отримати непоганий урожай насіння цьогоріч.

Загальна ж площа комплексу становить 7,7 гектарів.

Три роки назад насіннєво-селекційний комплекс поповнився новою мешканкою – тут закладено насіннєву плантацію дугласії тисолистої – ще однієї перспективної породи наших лісів. 

– Від початку року дугласія дала дуже гарний приріст – 15-20 сантиметрів, розповідає Ігор Гуменюк. – Аби клони почувалися захищеними від зовнішніх факторів, працівники лісництва підживляли плантацію дугласії комплексом мінеральних добрив. Наразі клони дугласії тисолистої виглядають бездоганно, тож сподіватимемось, що через кілька років насіннєва плантація заплодоносить, – резюмує лісничий Мшанецького лісництва.

Крім того, на постійному лісовому розсаднику є і посівне відділення, де вирощуються сіянці дуба звичайного. Всього тут зростає більше ста тисяч сіянців основної лісоутворюючої породи Тернопільщини. Як зазначив Ігор Гуменюк, жолудь на зиму обробили від шкідників і хвороб. Наразі на посівах дуба звичайного лісокультурниці здійснюють просапування. Враховуючи погодні умови, сіянці потребуватимуть ще не одного такого догляду.

А минулоріч лісничому вдалося обладнати лісовий розсадник автоматизованим поливом, який було придбано за кошти, виручені від реалізації декоративного садивного матеріалу. Завдяки такому кроку лісництво убезпечило себе від загибелі садивного матеріалу в особливо спекотний період влітку та восени, який спостерігався кілька років поспіль.

До слова, цьогоріч в лісництві заживцювали 20 тисяч різноманітних видів туй – кулясті, колоновидні, смарагд і інші популярні види цього декоративного посадматеріалу. 

Крім того, минулоріч лісництво закупило дворічні сіянці сосни кримської, які закладено в шкілку. Всього в шкільному відділенні налічується 5 тисяч сіянців сосни кримської.

У лісничого Мшанецького лісництва ще багато перспективних планів, і незважаючи на зовнішні економічні, кліматичні й інші негативні для лісового господарства чинники, робота тут іде повним ходом.