Новина

Бучацький лісгосп розраховується з боргами і має усі можливості стати провідним підприємством краю

         ДП «Бучацьке лісове господарство» поступово і впевнено повертає собі славу одного з провідних підприємств нашого краю. Ще торік податковий борг лісгоспу становив 11 млн грн, а станом на сьогодні він знизився до 4,5 мільйонів. Середня зарплата із 3100 грн піднялася до 4-х тисяч. Тож до свого професійного свята – Дня працівників лісу – колектив і його керівник Володимир Михайлюк підходять із гарним настроєм. Секрет таких позитивних змін, на думку Володимира Михайловича, у молодих, ініціативних працівниках (середній вік лісничих – 34 роки), керівниках підрозділів, які є місцевими і щиро вболівають за господарство.

Як виходимо з боргів? Сумлінною працею усього колективу, розповідає директор держлісгоспу. – Думаю, якщо добре попрацюємо, то на кінець року знизимо борг до 2 млн грн. За два роки вдалося зменшити кредиторську заборгованість із 10740 тис. грн. до 4631 тис. грн. Частка експортної продукції становить майже 60 відсотків, тож маємо прибутки. Щоправда, з 1 листопада експорт лісу буде заборонений. Крім того, відмовилися від співпраці з підприємцями у наданні різного виду послуг і почали більше задіювати штатних працівників, збільшивши їхню чисельність на 30 осіб. Створили комплексну лісозаготівельну бригаду, ввели посаду інженера лісозаготівель. І сьогодні штат підприємства налічує 172 особи.

         Створено три нових розсадники, на базі Криницького лісництва завершується будівництво теплиці, де будуть вирощуватися саджанці з закритою кореневою системою грунту з крапельним зрошуванням. У Золотому Потоці на стадії завершення вольєрне господарство. За рахунок здорожчання газу маємо непоганий збут деревини, зокрема і населенню. Задоволені співпрацею із внутрішніми переробниками лісового матеріалу – «Кроною України», яка працює на території Івано-Франківської і Львівської областей, «Свиспанлімітет» із Надвірної. Це два потужних підприємства із виготовлення тирсоплити (плитників). Налагоджена співпраця з румунською фірмою «Конфина», що базується за Чернівцями. Щомісяця реалізовуємо продукції на суму 2 млн грн. При цьому державного цільового фінансування стало менше із майже 2 млн грн. до 400 тисяч.

Із розмови з фахівцями дізнаємося, що сьогодні головне завдання лісівників – це вирощування і догляд за лісом. А починається воно із заготівлі насіння. Торік не було врожаю деревних порід і при плані 6 тисяч тонн заготовили лише 3 тис. 250 кг. Цьогоріч ситуація поліпшилась, практично усі породи плодоносять, тож бучацькі лісівники план сподіваються навіть перевиконати, щоб перекрити неврожайний минулий рік. Також вирощують саджанці та сіянці. Основні лісоутворюючі породи – дуб звичайний, червоний, хвойні (ялина, модрина, а сосну уже більше використовують для створення захисних насаджень). Кожне із семи лісництв має розсадник, де вирощується від 400 тисяч до півтора мільйона штук саджанців. Торік при плані 99 га засадили 100 га лісу, а цьогоріч завдання трішки більше – 103 га, і теж є перевиконання – 111 га. Були роки, коли насаджували і по 130 га захисних насаджень, тепер цей вид діяльності не такий поширений – наприклад, торік це було 4 га, а сьогодні – 7 га.

Щодо вирубування лісу, то це теж невід’ємна частина роботи лісівників. Тут розрізняють рубки головного користування (стиглого лісу) і пов’язані з веденням лісового господарства (рубки догляду, санітарні, інші). Оскільки стиглого лісу стало менше, то розрахункова лісосіка зменшилась із 20,9 тисячі кубометрів до 14,1 тис. Отож, стверджують фахівці, розмови серед населення про те, що рубки лісу зростають, безпідставні. Те ж стосується і рубок догляду, санітарних. Ось що каже з цього приводу статистика. За минулий рік обсяги рубок без головного користування становили 14,7 тис. кбм ліквідної деревини, а цього року планується 14 тис. З одного боку, це добре, з другого – зменшуються й надходження. Втім, через високий курс долара це поки що не позначилося негативно на фінансовому стані підприємства, адже було багато експорту.

Ліс – це не просто деревина, але й житло для різних тварин. Тому мисливство і боротьба з браконьєрством – ще один вид діяльності лісгоспу. Три мисливські лісництва належать до підприємства, ще чотири – до районних рад мисливців і рибалок. Ситуація з браконьєрством, зізнаються лісівники, дуже напружена, складаються протоколи, але, на щастя, кричущих випадків не було. Цьогорічне літо виявилося дуже спекотним для усіх, а для лісової охорони – особливо. Пожежна ситуація, як ніколи, була напружена. Траплялися випадки, коли до лісу підходив вогонь, навіть починало горіти на краю, але лісова охорона давала собі з цим раду. Уже сьогодні працівники лісу готуються до складного зимового періоду, адже через здорожчання газу люди повертаються до опалення твердим паливом. Ціна на дрова теж недешева, тож дуже ймовірні самовільні вирубки.

Як нам розповів Володимир Михайлюк, Бучацький лісгосп був серед тих, хто забезпечував будівництво фортифікаційних споруд на сході. Зокрема відправили 400 кубометрів лісу, стійки на бліндажі і ходи. Військову частину м. Києва теж забезпечили двома вагонами стійок. Серед працівників підприємства шість учасників АТО, четверо з них перебувають на передовій. На адресу лісгоспу надійшло кілька подяк від командування військової частини В 1644 за волонтерську діяльність.

На завершення ми не могли не поцікавитися думкою директора щодо децентралізації влади. «Якби податки залишалися на місці і якби всі чесно, а не в конвертах, платили зарплати, район мав би потужності для розвитку. Скажімо, лише наше підприємство торік сплатило до бюджету понад 4 млн 443 тис. грн. Але ж гроші не залишилися у районі…» – підсумував Володимир Михайлюк.

За інформацією прес-служби Бучацької РДА