Привернення уваги до проблеми надто виснажливого користування земними ресурсами населенням Планети та кліматичні катаклізми, які внаслідок такого нераціонального використання виникають все частіше, є, як ніколи, актуальним. І це стосується не лише країн північної, південної Америк чи Африки. Різкі кліматичні зміни торкнулися і нашої країни, і Тернопільського регіону, зокрема. 116-денна сувора багатосніжна і вітряна зима та відсутність весни, різкі перепади температур – все це наслідок нераціональної, необдуманої байдужої до навколишнього середовища, виснажливої діяльності людини.
Для прикладу, 1,3 планети Земля знадобиться, якщо всі жителі світу споживатимуть природні ресурси, як українці.
100 років розкладається в землі фільтр від цигарки.
40 кілограмів макулатури потрібно здати, щоб урятувати одне дерево.
1000 літрів води марно витечуть за місяць, якщо з крана капає вода з частотою 45 крапель на хвилину.
400 тонн CO2 щомиті викидають в атмосферу.
2°C - максимум, на який може підвищитися світова температура без небезпечних кліматичних змін. Але цього достатньо для руйнівних впливів на коралові рифи та арктичну кригу.
На 70 відсотків поменшало вітамінів у овочах і фруктах за останні 100 років через виснаження ґрунтів.
150 літрів питної води використовує людина щодня. Лише три-чотири відсотки йдуть на пиття та приготування їжі.
260 тисяч гектарів займають 11 мільйонів українських звалищ – це більше за площу Люксембурга.
Значна частина світової спільноти вже усвідомила, що зміни клімату – це не страшна казочка, а реальність! Кожний день бездіяльності та мовчання наближає нас до незворотних наслідків.
У 2007 р. Міжнародна група експертів з питань змін клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC) видала свою четверту доповідь із наймасштабнішою з нині відомих оцінкою глобальних змін клімату. У цьому дослідженні, створеному тисячами вчених з усього світу на основі більш як 6000 наукових джерел, йшлося про можливі наслідки глобального потепління і різні соціоекономічні сценарії розвитку людства за умов глобальних кліматичних змін. Зокрема, експерти ІРСС на основі кліматичних показників за період від 1940 р. розрахували, що дуже імовірним є зростання інтенсивності опадів у світі й особливо в Європі. Також у доповіді передбачена була більша активність циклонів і зростання максимальних та зниження мінімальних температур.
Дехто з експертів напряму пов’язує прикре похолодання з наслідками дії людей на довкілля. За словами інших, навіть якщо глобальні кліматичні зміни не спричинили цьогорічного стрибка весняних температур безпосередньо, вони все ж причетні до негоди через те, що підвищують ризик несприятливих кліматичних процесів. Отже, ми відповідальні за березневу погоду, а тим більше відповідальні за те, щоб швидко пристосуватися до таких сюрпризів. Як наголошують науковці, час запускати ефективні програми з адаптації до таких змін на додачу до протидії загальним кліматичним змінам. Час думати і про те, щоб жити в більш «екологічний» спосіб, і про те, що конкретно можна вдіяти, коли погода влаштовує «холодний душ».
Інформацію використано з інтернет-джерела climateinfo.org.ua
