У лісах закінчився «місячник тиші» - період народження лісової малечі. Турбуючись про те, аби лісову фауну не турбували, лісівники Тернопілля у відповідний період обмежували в’їзд до лісових масивів – ймовірніших місць перебування лісових мешканців.
З середини червня для працівників лісової галузі Тернопілля настав ще один відповідальний період – заготівля кормів для підгодівлі тварин узимку. Зважаючи на попередні дві зими, працівники єгерських служб держпідприємств Тернопільського облуправління лісового та мисливського господарства переконалися в тому, що лісовим тваринам не вижити без посиленої людської допомоги. Адже не лише мороз, а й величезні снігові замети перешкоджали лісовим мешканцям дістатися навіть до місць підгодівлі. Звісно, несприятливі погодні умови є однією з причин зменшення чисельності ссавців. Проте, нестача кормів у лісі – чи не основний фактор зменшення лісової фауни.
Крім того, якщо раніше сезоном підгодівлі лісових тварин вважався період, строком в середньому у 100 діб – із 1 листопада до 15 лютого, то зараз тривалість сезону підгодівлі значно збільшилася.
Підгодівля диких тварин сіном – традиційний біотехнічний захід, а підгодівля ссавців гілковими кормами у вигляді віників – є одним із найбільш масових заходів. Заготовляють віники із пагонів з листками деревно-чагарникових порід, які найбільше поїдають копитні та зайцеподібні – липи, ясена, клена, дуба, берези, диких плодових дерев, осики, горобини, малини. Найсприятливіший період для заготівлі, коли рослини перебувають на ранній стадії свого розвитку – з 15 червня до 15 липня.
Так, узимку кабан споживає на добу кілограм зерна і три – картоплі. Доросла козуля на добу потребує 5-4 кг зеленого кормувліткуі 1-2,5 кг грубого взимку. Козулі полюбляють лугове й лісове сіно, добре поїдають конюшину й люцерну. Проте, навіть голодуючи, козулі неохоче їдять торішнє залежале сіно, скошене в занадто пізні терміни або повністю перестояне.
Тож, головне – заготовити влітку достатньо кормів, аби їх вистачило на весь період зимової підгодівлі лісової фауни. А от влітку єгері турбуються, аби травоїдні тварини мало вдосталь солі, адже саме у весняний і літній період травоїдні особливо потребують такої добавки. Тому біля зимових підгодівельних майданчиків влаштовують ще й постійно діючі солонці.
На фото: Натрапивши на таку годівничку, лісові мешканці запам’ятають її місце розташування і не раз прийдуть, аби поласувати смачними гостинцями лісівників. Взимку – це свіже сіно і віники, буряки, картопля й зерно, влітку – солонці (фото 2). А от цим полосатикам не страшно – попоїсти завжди щось знайдеться...