Санкт-Петербурзька Декларація ENPI-FLEG (2005), яку активно підтримує й Україна, передбачає вдосконалення системи правозастосування й управління в лісовому секторі, опрацювання стратегії усунення головних причин незаконних рубок, розповсюдження інформації про законність походження лісопродукції, лісову сертифікацію у все більших масштабах; сприяння передачі технологій і обміну інформацією у сфері боротьби з нелегальними рубками як усередині країни, так і через міжнародні проекти.
Як відзначається у преамбулі до програми FLEG в Україні, першопричини незаконних рубок досить складні, і, як правило, виходять за рамки лісового сектора. Наводяться спонукальні мотиви цих рубок: бідність населення сільських районів, неучасть зацікавлених сторін в управлінні лісовими ресурсами і недостатня інформованість громадськості, корупція і загальна бездіяльність у системі управління, а також неясності і протиріччя в політиці чи законодавстві, незадовільне правозастосування тощо.
Як висновок, декларується думка, що вирішення цих проблем повинно бути складовою державної політики управління природними ресурсами та носити комплексний характер. Для досягнення стійких змін у цій сфері потрібні час і значні витрати.
За офіційною статистикою проблема незаконних заготівель в Україні не є критичною. За даними Державного агентства лісових ресурсів, обсяг самовільних рубок протягом останніх років становив майже 20 тис. кубометрів (0,2% від загального обсягу заготівель) та має тенденцію до зниження. Позиція відомства є такою, що незаконна вирубка не є основною проблемою, а тому необхідно вирішити заходи для легалізації переробки деревини і її легального ринку.
Напрямки боротьби з незаконними рубками в Україні різнопланові. Перш за все у законодавчому плані поняття «незаконні рубки» і «незаконно заготовлена деревина» в Україні не визначено, їх трактують по-різному.
До категорії незаконної рубки часто відносять вісім категорій, не передбачених законом діяльності: крадіжка деревини; недозволений лісоповал; недотримання встановлених для вирубки лісу правил; недотримання встановлених правил продажу пиломатеріалів або видачі концесій; маніпулювання технічними даними деревини; ухилення від податків і зборів; недотримання правил перевезення або експортування деревини; порушення трудового законодавства.
Організаційні і правові заходи ведення лісового господарства, які можуть зменшити обсяг незаконних рубок, бачаться передовсім в екологізації методів і технологій ведення господарських операцій, посиленні контролю за станом лісів і лісогосподарською діяльністю, посиленні відповідальності за порушення лісового законодавства.
Наразі заходи Держлісагентства України проводяться до апробованих методів боротьби з незаконними рубками: формування прозорого ринку деревини і перехід до аукціонної, біржової торгівлі; маркування деревини, запобігання тіньовому обігу лісопродукції шляхом введення сертифікату походження деревини як обов’язкового документа при здійсненні експортних операцій; створення комісій із контролю за зовнішньоекономічною діяльністю підприємств на обласному рівні, а також проведення сертифікації лісів. Ці заходи певним чином зменшили обсяг незаконних рубок.
Держава поки що не запровадила ефективних економічних стимулів, які спрямовані на легалізацію методів використання відходів лісового господарства як місцевого палива. Натомість багатомільярдними є обсяги бюджетних дотацій, спрямованих на споживання населенням імпортних енергоносіїв, зокрема туркменського та російського газу, а також встановлення лічильників. Чому б не запровадити практику бюджетних дотацій лісовим господарствам на переробку відходів лісосік, споживання соціально незахищеними групами населення місцевого деревного палива (дров, тріски, паливних брикетів), а також на встановлення відповідного обладнання? Поза сумнівом, ліміти на паливні дрова необхідно встановлювати за участі місцевих громад. З іншого боку, з метою підвищення обізнаності місцевих громад у проблематиці лісового господарства необхідно розробляти місцеві плани розвитку громади та формувати компетентні групи людей, які б впливали на процес прийняття рішень у лісовій галузі.
Для досягнення стійких позитивних результатів у лісовому секторі в сенсі подолання нелегальних рубок треба продовжити роботу щодо вдосконалення системи правозастосування та управління, переглянути і зміцнити нормативну базу, лісові правовідносини, сприяти створенню прозорої та справедливої системи розподілу лісових ресурсів з урахуванням соціальних потреб місцевого населення, затвердити план дій щодо запобігання незаконних рубок деревини та її нелегального обігу.
