Новина

Створення природного парку «Бережанське опілля»: міф чи реальність

 Чи дійсно землі, надалі Бережанському лісомисливському господарству у постійне користування є унікальними?

  14 червня ц.р. інтернет-виданнями поширилися чутки стосовно буквально «саботування Бережанським лісомисливським господарством створення природного парку «Бережанське опілля». У новині, зокрема йдеться про скаргу, з якою звернулися бережанські екологи до Міністерства екології та природних ресурсів України з приводу відмови керівництва Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства і його місцевих підрозділів погодити організацію національного природного парку «Бережанське Опілля».

Цікавим фактом є те, що ніхто особисто не звертався до керівника ДП «Бережанське лісомисливське господарство» Олександра Левчука з боку даної екологічної організації, як і не було жодного прохання щодо зустрічі, аби дати чітке роз’яснення того, які саме ділянки надано в постійне користування даними розпорядженнями. Складається враження, що з боку бережанських екологів на пустому місці роздуто скандал місцевого штибу, якому вони вирішили надати загальнодержавного забарвлення. І деякою мірою їм це таки вдалося, адже інформацію поширено не лише місцевими інтернет-виданнями, а й загальноукраїнськими. Однак запитання до журналістів: чи можна розміщувати таку інформацію, висвітлену однобоко, не з’ясувавши думки обох сторін? Запитання залишається поки що відкритим і потребує деяких роздумів.

Сільські ради надають ті землі для заліснення лісовим господарствам, які нещодавно було зорано, а отже вони не містять ніяких рідкісних рослин

Розберемо за порядком усі розпорядження голови облдержадміністрації В.Хоптяна, які перераховано в інформаційних джерелах:

21.12.2010 р. №1056 – розпорядження, підписане ще екс-головою ОДА М.Цимбалюком, згідно з яким ДП «Бережанське лісомисливське господарство» надано земельну ділянку площею 24,09 га на території Конюхівської сільської ради Козівського району з метою створення нових лісових насаджень. Ці землі знаходяться за межами сільської ради, раніше використовувалися козівчанами як пасовища.

12.03.2011 р. №159 – розпорядженням уже діючого голови ОДА В.Хоптяна у постійне користування ДП «Бережанське лісомисливське господарство» за рахунок земель запасу (знову ж таки колишні пасовища та сінокоси – авт.) передано 14,23 га – Біщівської, 12,5 га –Божиківської, 7 га – Курянівської, 26 га (з них 1,3 га – яри - авт.) – Рекшинської, 24 га – Саранчуківської сільських рад.

24.03.2011 р. №190 – розпорядженням голови ОДА В.Хоптяна у постійне користування ДП «Бережанське ЛМГ» передано 12,6 га земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовища) та 4 га чагарників та інших лісових насаджень, які колись належали колгоспові «Україна». Місце розташування цих земель – за межами Жуківської сільської ради.

20.04.2011 р. №242 – розпорядженням голови ОДА В.Хоптяном у постійне користування ДП «Бережанське лісомисливське господарство» надано землі загального користування, які знаходяться за межами сільських рад і є землями сільськогосподарського призначення (пасовищами) 12 га Носівської та 20,74 га Сільцівської сільських рад Підгаєцького району.

 Отож, підсумовуючи наведене вище, можна зробити висновок, що всіма землями користувалися селяни, випасали худобу, заготовляли сіно... Як відомо, ці земельні ділянки аж ніяк не претендують на статус унікальних степових ділянок.

Рідкісні рослини ростуть на дуже крутих схилах, які раніше не розорювалися - експерт

З головним спеціалістом сектору розвитку екологічної мережі, заповідної справи, екологічного моніторингу та біологічних ресурсів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області Галиною Синицею ми зустрілися в офісі ДП «Бережанське лісомисливське господарство», яка розповіла про те, що дослідження степових ділянок починається з початку квітня до середини липня, тобто у період цвітіння рослин. Метою таких досліджень є збереження рідкісних рослин регіонального значення та тих, що занесені до Червоної книги України.

Пані Галина розповіла про те, що сільські ради надають ті землі для заліснення, які нещодавно було зорано. Загальновідомо, що та ділянка землі, яка була зорана навіть 10 років тому, не містить у собі ніяких рідкісних рослин, адже це колишня рілля, яка залужена і там зростають звичайні види рослин, які можна зустріти будь-де. Рідкісні ж види рослин зустрічаються на дуже крутих схилах, які не розорювалися й не оброблялися

Зокрема, в Нараївській сільській раді на крутосхилі росте раніше регіонально рідкісна, а зараз уже занесена до червонокнижних рослин – сон широколистий. Аби дійсно підтвердити зростання там сону широколистого, пані Галина запропонувала навесні наступного року дослідити цей схил на наявність там цієї рослини. Наразі підтвердити, що це саме сон неможливо, адже квітка відцвіла, натомість залишилися лише залишки листя. Отож, з боку держуправління поступила пропозиція поки що цю ділянку не заліснювати, а дочекатися до весни наступного року, коли можна буде виїхати на ділянку і дослідити її детальніше. Дослідженням в нашій області займаються двоє осіб, а взагалі у відділі працює четверо. Також пані Галина розповіла, що планується створення національного природного парку «Бережанське опілля» у листопаді 2011-лютому 2012 року, також було згадано про два національні парки, які уже є на Тернопільщині - «Дністровський каньйон», який охоплює південь нашої області, а саме Заліщицький та Борщівський райони та філію природного заповідника «Медобори» - «Кременецькі гори», який розташовано на півночі.

Природний парк «Бережанське опілля» безпосередньо досліджує науковий відділ природного заповідника "Медобори"

Як повідомив перший заступник начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Гуменюк, у Тернопільській області уже є два природні парки, які претендують на статус національних – це парк «Данилів град» (робоча назва «Кременецькі гори») та «Дністровський каньйон». Незважаючи на те, що є наукове і соціальне обґрунтування існування цих двох парків, проте є лише Указ Президента щодо надання статусу національних, який поки що залишається лише на папері і не ввійшов у дію. Наразі парки не функціонують. Отож, якщо вони розпочнуть свою роботу, напрацюють досвід, тоді можна буде говорити про те, аби надати статусу національного й природному парку «Бережанське опілля». До речі, науковці природного заповідника "Медобори" безпосередньо досліджують території Бережанщини. Наразі науково цікавими є саме степові об'єкти. Про це нам повідомила заступник директора ПЗ "Медобори" з наукових питань Галина Оліяр.

А ще Ігор Гуменюк запевнив, що існуюча система господарювання дозволяє зберегти природний комплекс у недоторканому стані. Тож немає причин панікувати й нарікати на працівників лісової галузі, що вони не дбають про збереження унікальних місцевостей у нашій області, які надала нам сама природа, аби ми її зберегли для майбутніх поколінь.