ПЗ «Медобори»: опис об’єктів геоспадщини і природних територій

Автор:  Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
04.09.2011 03:00
Як повідомила перший заступник голови науково-технічної ради ПЗ «Медобори», заступник директора з наукової роботи Галина Оліяр, у природному заповіднику «Медобори» тривають роботи з фотодокументування та опису об’єктів геоспадщини і природних територій.
Міжнародний досвід свідчить, що під час розробки планів організації й охорони національних і ландшафтних парків рекомендують розглядати компоненти неживої природи (рельєф, геологічну будову, ґрунти, поверхневі води) в такій послідовності: діагностика стану компонентів → формування стратегії їхньої охорони → формування завдань і заходів з вивчення, збереження та використання. Геолого-геоморфологічні елементи доцільно розглядати й оцінювати як один із чинників, що впливає на біоландшафтне різноманіття, а також визначає науково-освітню привабливість парків. На жаль, сучасна структура українських планів організації й охорони природи та «Літописів природи» для природних заповідників і національних природних парків не передбачає такої багатоаспектної оцінки об’єктів неживої природи, в тому числі рельєфу.
Для досліджень та оцінки геолого-геоморфологічних об’єктів на природоохоронних територіях природного заповідника пропонують таку схему дослідницьких операцій: картографування й опис геолого-геоморфологічної будови; інвентаризація головних видів геолого-геоморфологічних утворень; оцінка шляхом паспортизації унікальних та типових об’єктів геоспадщини; оцінка можливих загроз їхньому існуванню та розробка рекомендацій щодо охорони і регульованого використання.
Українська практика дослідження заповідних територій свідчить, що головний акцент роблять на картографуванні й описі геолого-геоморфологічної будови, тоді як питання інвентаризації і паспортизації об’єктів геоспадщини, забезпечення їх охорони і використання розглядають недостатньо.
 У проблематиці збереження геолого-геоморфологічної спадщини на великопросторових територіях важливим є характер юридичної охорони, можливі чинники деградації і загрози, конфлікти, пов’язані з господарським використанням об’єктів, територіальні аспекти охорони природи та розробка заходів і технологій охорони геоспадщини. Практики заповідної справи звертають увагу на те, що для використання цих об’єктів геоспадщини в екоосвітніх і екотуристичних цілях обов’язковим є облаштування їх для навчальних і екотуристичних занять та забезпечення відповідним інформаційним супроводом. Важливим в організації цих занять є дотримання природоохоронних вимог.
На фото: заступник директора ПЗ "Медобори" з наукової роботи Галина Оліяр під час виступу на науково-технічній раді природного заповідника