Новина

Нарис з історії Чортківського лісгоспу (продовження)

Продовжуємо публікувати нарис лісівника-ветерана Володимира Томківа, який пропрацював у Чортківському лісгоспзазі (як тоді називали лісові господарства, - ред.) 47 років. Тож історія виникнення та становлення Чортківського лісового господарства проходила на очах лісівника-трударя та за безпосередньої його участі. Цього разу розповідь стосується впровадження в лісове господарство планування робіт, що призводило до поліпшення виконання робіт. Також розповідь торкається проблем, з якими стикаються лісові господарства на той час – це кадрові питання. Саме відсутність постійних працівників гальмувала на той час вчасне виконання всіх видів лісових робіт та значною мірою впливала на її якість. 

З 1969 року інженери лісгоспзагу, в тому числі головний лісничий і головний інженер планують свою роботу з головних напрямів на місяць. Наявність плану роботи дисциплінує і мобілізує спеціаліста, не дозволяє залишати невирішеними важливі питання, забезпечує раціональне розподілення робочого часу, дає можливість мислити масштабно, виявляючи при цьому ініціативність та підвищуючи відповідальність за якість і виконання планів. Оцінювалася робота виконавця, яка відображалася у його матеріальному і моральному заохоченні.

Надалі було створено систему техніко-економічного аналізу виробничої діяльності, яка передбачала:

- обізнаність у стані виконання виробничих планів і фінансовому стані після кожного місяця (а з деяких показників і в середині місяця);

- передбачення важкого становища, з яким може стикнутися підприємство протягом року;

- негайне вжиття заходів з ліквідації упущень і труднощів у роботі, мобілізувавши всіх працівників у межах їх прав та обов’язків.

На високому рівні було в той період поставлено змагання серед працівників за право називатися кращим, за що їх матеріально та морально заохочували. Змагалися лісгоспзаги, лісництва, цехи, бригади й окремі працівники.

Закріплення постійних робочих кадрів і підвищення ефективності їх праці.

До 1964 року всі лісокультурні роботи, рубки догляду виконувалися тимчасовими, у ліпшому випадку – сезонними робітниками, що створювало проблеми в роботі підприємства.

- лісова охорона витрачала багато часу на пошуки і організацію тимчасових робітників, відволікаючись від своїх прямих обов’язків;

- на рубках догляду тимчасові лісоруби, як правило, працювали не більше 6-4 днів – до періоду одержання заготовленого ними же палива;

- зацікавленість робітників в самозаготівлі деревини призводила до різних порушень, тому лісовій охороні потрібно було постійно контролювати їхню роботу;

- недостатня кваліфікація тимчасових робітників, незабезпеченість їх справним інструментом знижували якість виконуваних робіт і продуктивність праці;

- плинність кадрів робочої сили ускладнювала облік робіт, вимагала додаткових затрат часу на інструктажі кожному новоприбулому перед початком роботи;

- у період весняних сільськогосподарських робіт, які співпадають з посадкою лісу і посівами в розсадниках, організувати робітників було особливо важко, що призводило до зриву агротехнічних термінів посадки і посіву лісу;

- не було наперед відомо, скільки робітників вийдуть на роботу. Вони приходили і приступали до роботи неодночасно. Траплялося, що на роботу не приходив жоден робітник (у погану погоду, в розпал весняної кампанії);

- у критичних випадках лісництва були змушені використовувати як робітників лісників і техніків-лісівників на шкоду інтересах охорони лісу;

- відсутність кадрів постійних кваліфікованих працівників сильно гальмувало впровадження у виробництво техніки і передових технологій.

Більшість постійних робітників фактично працювали від двох до чотирьох місяців, переходячи згодом на інші підприємства або колгоспи.

Головними недоліками в організації лісогосподарського і лісопромислового виробництва були:

Вкрай низька продуктивність праці, в основному через значну втрату робочого часу, низька якість виконання робіт, що часто завдавало шкоду лісовому господарству, особливо на рубках догляду, що не фігурувало в статистичній і бухгалтерській звітностях.

Невміння користуватися технікою призводило до виходу її з ладу.

Щомісячне обласне спеціалізоване видання "ТернопоЛІС"