Новина

ЛІСИ МАЙБУТНЬОГО. Лісівники Тернопільщини напрацьовують селекційну лісонасінну базу на генетичному рівні

Лісівники Тернопільщини завжди тісно співпрацюють із науковцями, відтак результатом такої співпраці є неабиякі напрацювання для лісів, наприклад, у значних досягненнях у лісовій селекції. Зокрема, як стверджує професор, доктор сільськогосподарських наук Юрій Гайда, який веде статистику зі селекції по Західній Україні, кращої селекційної насіннєвої бази, ніж у Тернопільській області, годі шукати.

Для прикладу, клонова плантація дугласії тисолистої, що у Завалівському лісництві державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство», має найбільшу приживлюваність в Україні. 

– Це не лише гордість Бережанського лісмисливгоспу, такими об’єктами можемо гордитися всі, – продовжує розмову головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів обласного управління Надія Козацька. – Далеко не кожна область має такі вагомі напрацювання в лісовій селекції. До слова, це єдина в Україні клонова плантація дугласії тисолистої, занесена в державний реєстр, зі збереженістю більше 80 відсотків. Дана клонова плантація уже вступила в стадію плодоношення.

Разом із тим, лісівникам Тернопільщини вдалося розділити модрину європейську та японську.

Чиста клонова плантація модрини японської закладена 2003 року в Мшанецькому лісництві Тернопільського лісгоспу, модрини європейської – 2009 року в Тернопільському лісництві цього ж лісгоспу. Обидві плантації  атестовані, занесені в державний реєстр і вступили в стадію плодоношення.

– Якщо заглянути в історію створення клонової насіннєвої бази Тернопільської області, то неможливо не зазначити, що за останнє п’ятнадцятиліття лісівники Тернопільщини зробили вагомий крок у розвиток лісової селекції, – зазначає Надія Козацька. – Якщо до 70-річчя створення лісового господарства Тернопільщини, в наявності була єдина клонова плантація дуба звичайного, закладена Вінницькою лісовою науково-дослідною станцією в Білецькому лісництві Чортківського лісового господарства, за сприяння лісівників, то станом на сьогодні лісівники створюють лісонасіннєві бази, лише залучаючи науку, але по факту, відповідно до державної програми розвитку лісонасіннєвої справи, створюють їх самостійно. 

– І це не на один рік, і ті лісівники, які прийдуть після нас, безумовно, маючи такі об’єкти, а по факту ризиків втратити їх уже немає, матимуть змогу продовжувати те, що розпочали ми, – каже головний спеціаліст управління. – Керуючись тим, що на Бережанщині переважаючою породою є бук, лісові культури цієї породи створити дуже важко, і в основному орієнтир йде на природне поновлення. Відповідним чином будуть упроваджуватися такі швидкоростучі цінні породи в наші лісові насадження, – резюмує Надія Козацька.

Методом проб і помилок та стараннями працівників лісового господарства маємо наразі такий рівень селекційної лісонасіннєвої бази. Відтак швидкоростучі породи, такі як модрина і дугласія, плантаційного типу зі скороченим оборотом рубки, які впроваджують як в бучини, так і в інші цінні лісові насадження, забезпечують потреби народного господарства в деревині і є найбільш перспективними породами. 

Разом із тим, всі лісогосподарські підприємства мають напрацювання по насіннєвій базі найціннішої лісової породи – дуба звичайного. Відтак перша плантація занесена в державний реєстр, розташована в Чортківському лісгоспі.