І щоб дуби шуміли в високості, й нащадки милувались ніжним проліском
Автор: Чортківська районна газета "Голос народу"
14.09.2012 03:00
Вони пишуть лісову історію Тернопільщини
Ось такими є одні з завдань, покладених перед оглядальниками лісу – лісничими, бережливими господарями й водночас зберігачами зеленого багатства землі. Люди шанованої віддавна професії 16 вересня відзначили своє професійне свято. Напередодні Дня працівника лісу ми побували у Колиндянському лісництві ДП «Чортківське лісове господарство», де господарем ось уже два десятиліття є Володимир Романович Чегус.
Його дуби, посаджені у перший рік роботи, уже сягають вершинами неба – образно, звичайно, та все ж, за двадцять років ці дерева досягли чотириметрової висоти. Висаджував їх молодий лісничий Колиндянського лісництва Володимир Чегус на ділянці Дача Лосяч, у 73 кварталі. «Про перші паростки, вирощені й посаджені власноруч, - зауважує наш співрозмовник, – не забувається, як про дітей». І отих квітів життя, у нашого героя троє підростає: донечки-однолітки Оля й Василинка та синочок Тарасик. Діти ще школярики, навчаються в Колиндянській ЗОШ І-ІІІ ст., тому ні самі молоді люди, ні пан Володимир з дружиною Романією Володимирівною, яка, до речі, теж трудиться у нашому лісгоспі – бухгалтером, ще не визначилися щодо їх майбутнього: чи продовжуватимуть справу, розпочату батьком. А вартувало б перейняти його накопичений за роки праці досвід, бо колеги цінять, й начальство до думки найстаршого серед лісничих прислухається. От цього року саме Володимира Романовича було представлено до нагороди від Державного агентства лісових ресурсів України, із чим ми, газетярі, його теж вітаємо.
Щонайперше побували, за порадою господаря, на лісовій ділянці, де у даний час «найспекотніше», - біля села Озеряни Борщівського району, бо треба сказати, ввірене йому лісництво площею 3554 га розкинулося по трьох районах – Борщівському, Гусятинському й Чортківському.
На грабовій ділянці площею 3 га проходила рубка головного користування. Сімдесят (!) років тягнулися ввись гладко-сірі стовбури потужних грабів, посаджені нашими прадідами, щоб сьогодні ми з вами могли використати їх деревину у різних цілях. Свіжозрізані дерева сором’язливо біліли неприкритою корою серцевиною. Їх, скинутих на купу, брав в міцні «обійми» навантажувач і ніби під лінійку (за цим процесом уважно спостерігав майстер лісу Володимир Мар’янович Липовий) складав на кузови вантажівок. «Лісопродукцію вивозять на нижній склад лісгоспу і вже звідти вона йде на реалізацію споживачам», - пояснив В.Чегус. І додав: «Таким чином минуло річ по лісництву заготовили 4 тисяч кубометрів деревини».
Як мудрий, дбайливий господар діє пан Чегус: прочищуючи ліс від пошкоджених, сухостійних, хворих дерев, проводячи рубки достиглих, водночас займається заготівлею лісового насіння, а також вирощуванням саджанців, залісненням нових територій. От і того дня ми побували на розсаднику, де «дозрівав» посадковий матеріал. У затишному куточку лісу прудко підростають молоді дубки, листя яких нагадує непорушних зелених метеликів, пнуться догори ніжно-жовті пагінці лимонника китайського та як протилежність – невисокі та стійкі саджанці вічнозеленого самшиту, калинові кущі з криваво-червоними ягодами відтіняє посріблена зелень верб, що ростуть по сусідству…
Володимир Романович, розповідаючи, як доглядати за молодими насадженнями, показує нам пагінець. Бережно тримають сильні руки мужнього чоловіка тендітні паростки дубового саджанця. Отак кожне дерево, від маленького зернятка до велетня з розлогою кроною у височині, оберігає лісничий у відданих йому в опіку зелених масивах лісу.
А на ділянці біля Колиндян уже можемо спостерігати за змужнілими, стійкими посадками того ж дуба та сосни звичайної. Цими породами дерев засадили лісівники віддану їм селянами непридатну для ведення сільського господарства землю. Цей крок – із думкою про майбутнє. Про наших з вами нащадків. Бо саме їм через сторіччя збирати «засіяні» тепер лісові простори.
Око ж наших сучасників милують екзоти, висаджені в дендропарку на території Колиндянського лісництва у 60-х роках минулого століття. Гледичія триколючкова, катальпа бігнонієвидна, псевдотсуга тисолиста, бук лісовий форма пурпурна червонолиста… - звучить незвично, чи не так? Які ж вони на вигляд – маєте змогу побачити самі, відвідавши лісництво, де невеличку та захоплюючу розповідь про зелених гостей у нашому краї почуєте, як пощастить, з уст досвідченого лісничого Володимира Чегуса.
… Збереження надбаного поколіннями, примноження безцінного зеленого скарбу – основні завдання, які ретельно виконує лісничий Колиндянського лісництва, втім, як і його колеги. Чи у високості шумітимуть дуби, чи проростатиме з-під снігу пролісок й через віки – то лиш нащадкам нашим оцінити.
