Новина

Будні Озерянського лісокомплексу Чортківського лісгоспу

Швидко промайнуло літо. Здається нещодавно ще зеленіли городи, а селяни вже збирають урожай. У смт. Заводське, попри асфальтівку, вишикувалися вантажні автомобілі, які транспортують солодкі корені на цукровий завод. У кінці селища починається ліс. Тепер, восени, він по-особливому привабливий. Неможливо відірвати очей від того, як дерева змінюють своє вбрання. Але що тут дивуватися – надворі жовтень. Він прийшов до нас із пензлем та великим набором червоних, жовтих та оранжевих фарб. Жовтень – майстер своєї справи. Так і хочеться тут залишитися і милуватися цією красою довго-довго. Проте, треба їхати далі. Ще трішки і ми біля пункту нашого призначення. Село Озеряни, що на Борщівщині теж у різнокольорових фарбах осені. За залізничним переїздом звертаємо праворуч і автомобіль в’їжджає у ворота, де на п’ятигектарній території кипить робота.

Озерянський лісовий комплекс є підрозділом ДП «Чортківське лісове господарство», яке очолює заслужений працівник лісового господарство Михайло Кільчицький. Михайло Петрович приділяє значну увагу комплексу, адже підприємство отримує від нього чималий прибуток. Слід зазначити, що Озерянський цех переробки деревини є найпотужнішим у Тернопільській області. Цей лісокомплекс був збудований та введений у експлуатацію 1940 року. На той час тут працювало 114 осіб, які мали свій будинок культури, їдальню, роздягальню, душові і навіть гуртожиток. Але то було колись. Тепер суттєво змінилися обставини, які змушують економити кожну копійку.

На території, біля адміністративного будинку, нас приязно зустрів майстер цеху переробки деревини Володимир Яцків, який із радістю погодився зробити нам екскурсію цехом, ознайомивши нас із процесом виробництва. Працівники розпилюють дерева на дошки, а з дощок, зокрема дубових, виготовляють заготовки, які відправляють на експорт.

У цеху переробки на даний час працює 14 осіб. За останні 10 місяців вони випустили товарної продукції на суму 1 млн. 509 тисяч гривень. Погодьтеся, це доволі продуктивна робота.

Поспілкувавшись із людьми у цеху, ми вирушили до нижнього складу, яким керує майстер Андрій Заплацінський, який повідав нам, що у лісокомплексі є під’їзна залізнична колія протяжністю два кілометри, яка примикає до станції Озеряни-Пилатків Львівської залізниці. Якраз під час нашого огляду та знайомства з процесами на складі, для вивантаження під’їхали Камаз (фіскес), яким керував Степан Черсак та ЗІЛ-131, де за кермом був Андрій Качур. Водії розповіли, що задоволені і працею, і заробітної платою.

На території є також гаражі для технічного обслуговування автомобілів-лісовозів. За всіма цими гаражами й автомобілями, а їх є 24 одиниці, стежить скромний та доброзичливий механік Тарас Мозиль. Тарас Іванович говорить, що з 24 машин транспортують лісову продукцію 19, проте цього цілком вистачає для забезпечення процесу.

Ірина Дражньовська,
Щомісячне обласне спеціалізоване видання "ТернопоЛІС"