1 липня ц.р. ювілейну дату свого дня народження відсвяткував інженер лісових культур ДП «Кременецьке лісове господарство» Василь Іванович Мартинюк.
Василь Іванович людина неординарна. В селі Двірець на Хмельниччині пройшло його дитинство. Після закінчення школи обрав одну з найцікавіших і найвідповідальніших професій, вступивши до львівського лісового вишу (Львівський лісотехнічний інститут – тепер Львівський національний лісотехнічний університет).
Професійна стежина завела відданого лісівника-трударя на Кременеччину. Молодим спеціалістом прибув у Кременецький лісгосп, де з 1941 року почав працювати помічником лісничого Білокриницького лісництва, згодом лісничим цього ж лісництва.
Понад три десятки років невтомної праці помічником лісничого, лісничим, головним лісничим, інженером з лісовідновлення, провідним інженером з лісових культур – це немалий відрізок часу, за який усі успіхи і негаразди Василь Мартинюк розділив з колективом лісівників-однодумців.
За час роботи на всіх займаних посадах, а особливо на посаді провідного інженера з лісових культур зарекомендував себе грамотним і висококваліфікованим спеціалістом. Вбачаючи лісовідновлення, як відтворення майбутніх лісів, під його керівництвом щорічно висаджуються лісові культури на площі понад 100 га, з урахуванням захисних насаджень. За період виконання програми «Діброва» в держлісфонді створено лісові культури дуба на площі майже 1000 га. Всього ж за період роботи на підприємстві за чіткої організації лісового господарства, створено лісовий масив площею більше 3 тисяч гектарів, вирощено понад 33 млн. штук стандартного посадматеріалу, а щорічно вирощується не менше 2 мільйонів сіянців і саджанців.
На сьогодні Василь Іванович є наставником молоді, постійно дбає, аби вона проявляла себе творчо, тож організовує конкурси, акції, де діти малюють, пишуть про ліс, творять щось своїми руками. Подібні заходи допомагають новим поколінням розвиватися всебічно й насправді любити природу, а в майбутньому ця любов, можливо, стане путівником до обрання лісівничої професії.
Як кажуть його колеги-лісівники, програму-мінімум для справжнього чоловіка Василь Мартинюк виконав: посадив дерево, та й не одне, хату збудував, народив двох дочок, має двох онуків, для яких він є і буде прикладом все свідоме життя, батьком, другом і порадником у приємні й важкі хвилини життя.
Василь Іванович неодноразово нагороджувався грамотами, подяками Тернопільського обласного управління лісового і мисливського господарства і ДП «Кременецьке лісове господарство», в тому числі за сприяння й активну участь у доборі декоративного посадматеріалу для виставки ярмарки «Агро-2007» у Києві, за активну участь у будівництві зони відпочинку 1944 року, за рацпропозицію зі впровадження контейнерів для перевезення сіянців – 1993 року. Нагороджений нагрудним знаком «За бездоганну службу в державній лісовій охороні» за Х та ХХ років служби.
Тож нехай доля шле Вам, Василю Івановичу, добро і щастя, міцне здоров’я та достаток, а віра, надія і любов будуть вірними супутниками на Вашому життєвому шляху. Нехай тепло і затишок родинної оселі надійно захищає Вас від негараздів, а в майбутньому на Вас чекає ще багато наповнених корисними справами і земними радощами років. Живіть довго в щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї!
