Новина

Перші результати тернопільських лісівників зі створення клонових насіннєвих плантацій дугласії тисолистої і модрини японської

 Дві клонові насіннєві плантації модрини японської і дугласії тисолистої занесено до постійної лісонасіннєвої бази

31 жовтня ц.р. у Завалівському лісництві ДП «Бережанського лісомисливського господарства» та у Мшанецькому лісництві ДП «Тернопільське лісове господарство» проведено атестацію клонових насіннєвих плантацій дугласії тисолистої та модрини японської. Атестацію проводили заступник начальника ТОУЛМГ Ігор Гуменюк, головний спеціаліст відділу лісового господарства Тернопільського ОУЛМГ Надія Козацька, начальник ВП «Львівська лісонасіннєва лабораторія» Юрій Веремчук і головний науковий співробітник УкрНДІ гірліс Юрій Гайда.

Модрина японська – цінна швидкоросла порода в Україні

В Україні насадження з перевагою в їх складі модрини займають площу 9444 гектарів. Запас стовбурової деревини в них оцінюють у 2252 тис. кубометрів.

Найбільш сприятливі природно-кліматичні умови для культивування модринових насаджень формувалися в західних регіонах України. Тому 94% (9242 га) модринових насаджень зосереджено саме тут. Необхідно підкреслити, що майже чверть усіх українських модринників ростуть на території Тернопільської області.

У західних регіонах України переважно культивують модрину європейську, модрину тонколускату або японську та їх гібрид – модрину широколускату або єврояпонську. Всі види є швидкорослими та високопродуктивними. Численними науковими дослідженнями доведено перспективність їх введення у лісові культури (зокрема і плантаційні) свіжого груду та сугруду, зокрема – на території Лісостепу.

Садивний матеріал модрини користується постійним попитом, тож перед лісогосподарськими підприємствами стоїть питання заготівлі насіння, яке є дороговартісним.

Клонова насіннєва плантація модрини японської у Мшанецькому лісництві ДП «Тернопільське лісове господарство» – історія створення

        Клонову плантацію модрини японської закладено у 2003 році на території лісового розсадника у кв. 50 вид 12.1 Мшанецького лісництва на площі 3 гектари. Клони модрини висаджено за схемою розміщення – 10 м між рядами та 4 м у ряду. Грунти на ділянці супіщані на моренних відкладах. Тип лісорослинних умов – свіжа судіброва (С2). Закладено плантацію щепленими саджанцями із закритою кореневою системою.

Живці для щеплення заготовлялися в Карпатському природному національному парку в кв. 25 вид. 4 урочища «Вершок» на архівно-маточній плантації модрини японської. Як підщепний матеріал використовувалися сіянці модрини, вирощені на власному розсаднику. Для обв’язки використовувалася поліетиленова плівка.

Облік збереження клонів проводився 16 жовтня 2003, 12 жовтня 2006, 10 жовтня 2009 та 30 жовтня 2014 року. Відсоток збереження рослин на час обліку становив відповідно: 96,7, 47,6,  47 і 40,2%.

У 2004, 2007 та 2010 роках проведено доповнення плантації.

Щороку на ділянці здійснювали суцільний обробіток грунту. У 2004 році проведено обприскування крон дерев препаратом «Децис», у 2006 р. – препаратом «Рімон» і «Моспілан» з метою попередження об’їдання хвої шкідниками. У 2007-2004 рр. проводили рихлення грунту.

У 2009 році розпочали формування крон у модрини японської шляхом обрізання лідерного пагона. 2014 року таке формування крон проведено у 94 дерев.

        Перший урожай зібрано у вересні 2010 року – 21 кг шишок, з яких одержано 6 кг насіння. У травні 2012 року з вирощених сіянців на площі 0,4 га створено лісові культури у кв. 79 вид. 4.1 Мшанецького лісництва за схемою з розміщенням 2 х 1,5.

«Слід зазначити, що лісівниками області закладено і в даний час знаходиться в стадії вирощування 3-гектарна клонова плантація модрини європейської, що в Тернопільському лісництві ДП «Тернопільське ЛГ», – говорить головний спеціаліст відділу лісового господарства ТОУЛМГ Надія Козацька. – Підхід до проектування та створення лісових культур плантаційного типу модрини японської та модрини європейської різний, тому створення цих насіннєвих об’єктів дасть можливість тернопільським лісівникам забезпечити успішне вирощування цієї цінної швидкорослої породи у лісових насадженнях».

Клонова насіннєва плантація дугласії тисолистої у Завалівському лісництві ДП «Бережанське лісомисливське господарство» – історія створення

Впровадження дугласії тисолистої в лісові насадження Тернопільщини берепочаток із часу, коли в 1963 році з провінції Онтаріо (Канада) було завезено 5 кг насіння дугласії. Насіння було розподілено між Тернопільським і Бережанським лісгоспами. Із вирощеного матеріалу створили лісові культури дуба звичайного із домішкою дугласії (насадження 1б класу бонітету).

Клонову насіннєву плантацію дугласії тисолистої закладено навесні 2006 року в кв. 43 вид. 10 Завалівського лісництва на площі 3 гектари. Розміщення посадкових місць 4 х 10 м. Грунти – темно-сірий лісовий суглинок.

Живці для щеплення заготовлялися з плюсових дерев в Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях. Підвойний матеріал вирощений лісівниками області на власних розсадниках із насіння заготовленого в Закарпатській області.

Щороку на ділянці проводили агротехнічний догляд, 2007 та 2011 роках – хімічний (внесення актари) та обробляли церваколом задля попередження пошкодження саджанців дикими тваринами.

Облік рослин проводився 2009 року. Відсоток збереження 74,4%. Доповнення плантації проводили в 2012 та 2013 роках.

Перші самостійні кроки тернопільських лісівників зі створення ПЛНБ

- Надіє Ярославівно, це не перші клонові насіннєві плантації, які віднесені до постійних лісонасіннєвих баз (ПЛНБ) Тернопільщини, однак нещодавно атестовані дві ПЛНБ ви вважаєте першими. Чому?

- До часу спроб створення клонових плантацій модрини японської та дугласії тисолистої в області функціонувала одна клонова плантація дуба звичайного у Білецькому лісництві, яка створена 1942 року. Її лісівники створювали під пильним наглядом вінницьких науковців (Вінницької ЛДС), щороку науковці навідувалися, давали рекомендації з догляду як за саджанцями, так і з обробки грунту, які хімікати використовувати від шкідників і т. ін.

 А ось у Мшанецькому й Завалівському лісництвах лісівники зробили свої перші самостійні кроки, і, закладаючи клонові плантації модрини японської і дугласії тисолистої, різними методами та спробами, докладаючи надзусилля, досягнули неабиякого результату. Якщо плантації дугласії 4 років, то плантації модрини японської уже 11 років. Ось цьогоріч ми звернулися до наших львівських колег з Львівської лісонасіннєвої лабораторії, аби вони вперше оглянули і дали свою наукову оцінку нашій роботі. І ось результат, якого так довго чекали – наші клонові плантації вступили в стадію плодоношення, їх атестовано зараховано до складу постійної лісонасіннєвої бази. Прикладено багато зусиль зі створення та догляду за плантаціями лісничими Мшанецького (Андрія Бородюха) та Завалівського (Ігоря Семака) лісництв.

Науково-методичну підтримку в процесі нашої роботи ми отримували від науковців Українського НДІ гірського лісівництва к. с-г. н. Романа Яцика і д. с-г. н. Юрія Гайди.

- Яка мета створення клонових плантацій інтродуцентів?

Широке використання в лісових культурах цих порід-інтродуцентів, які за своєю продуктивністю переважають аборигенні види, відзначаються швидкістю росту, довговічністю, стійкістю до несприятливих факторів навколишнього середовища і є одним з найефективніших методів підвищення продуктивності і поліпшення якості лісів. Як правило, насадження, до складу яких входять породи-інтродуценти, є стійкішими до дії фітошкідників та фітозахворювань, що, разом з високим приростом, підвищує їх загальну продуктивність та цінність.

Широке застосування інтродуцентів є високоефективним напрямком розширення відновлення лісових ресурсів, підвищення продуктивності та захисних властивостей лісів, підняття на якісно вищий рівень їх рекреаційних можливостей, одержання високих кінцевих результатів використання лісових земель регіону.

Крім того, створення постійних лісонасіннєвих плантацій із цих цінних порід дасть змогу вирощувати якісний садивний матеріал та поліпшити тим самим якісний склад лісів нашої області.

Прес-служба Тернопільського облуправління ЛМГ