Новина

На колегії проаналізували роботу підприємств протягом осінньо-зимового періоду та обговорили, як вивести мисливське господарство зі збитковості

        Про підсумки роботи підприємств в осінньо-зимовий період 2015-2016 роки та про стан ведення мисливського господарства говорили на колегії Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства під головуванням начальника Олега Яремка, яка відбулася 2 червня. Участь у колегії взяли представники Тернопільської облдержадміністрації – керівник апарату, заступник голови Ігор Вонс та начальник департаменту агропромислового розвитку Віталій Луй, а також керівники відділів та головні спеціалісти апарату облуправління та директори підпорядкованих держпідприємств.

На початку засідання Олег Яремко коротко розповів про хід колегії Держлісагентства. Зокрема, окрім проблемного питання фінансування південних і східний областей, яке залишається відкритим, піднімалося й питання реформування лісової галузі. З приводу цього, окрім напрацювань нової робочої групи враховуватимуть пропозиції обласних управлінь, облдержадміністрацій, представників МінАПК, колишніх лісівників та науковців. 

З першого питання поінформував присутніх головний спеціаліст відділу лісових ресурсів та економіки Тернопільського ОУЛМГ Василь Заблоцький.

Загалом для підготовки до осінньо-зимового періоду було проведено регламентних робіт з обслуговування та ремонту котелень на суму 319 тисяч гривень, додатково встановлено 7 твердопаливних котлів (665 тис. грн). Всього на дровах і твердих відходах працює 41 котел із 52 (решта – 11 газові котли, які не використовуються), що становить 99,9 відсотків. На виготовлення та ремонт пересувних приміщень витрачено 160 тис. грн, 341,4 тис. грн – на забезпечення працівників зимовим спецодягом. Споживання світлих нафтопродуктів за звітний період зменшилося на 2,3% – з 791 до 577 тонн. Скорочення споживання бензину й дизпалива відбулося у Бучацькому (23%), Кременецькому (19%), збільшили споживання у Бережанському лісомисливському господарстві (12%), Тернопільському (15%), Чортківському (6%) лісових господарствах. Разом із тим, по Бережанському ЛМГ зменшилося використання стислого природного газу для заправлення автомобілів (34%).

На наступний осінньо-зимовий період планується зменшити кількість нафтопродуктів на 6% та повністю відмовитися від споживання природного газу для опалення. Спрямувати 300 тисяч гривень на проведення регламентних робіт із обслуговування котелень та опалювальних печей, 100 тис. грн – на становлення ще одного твердопаливного котла. На виготовлення та ремонт пересувних приміщень планується виділити 190 тисяч та 350 тисяч гривень – на забезпечення працівників, які задіяні на лісосічних роботах, зимовим спецодягом.

Так, роботу підприємств в осінньо-зимовий період минулого й поточного років визнано задовільною. Водночас озвучено багато недоліків, які керівники підприємств мають опрацювати, здійснивши детальний аналіз використання пально-мастильних матеріалів за 5 місяців вантажними та легковими автомобілями, тракторами й бензопилами: за рахунок чого витрати пального в одних підприємствах збільшилися, а в інших навпаки, зменшилися. Проаналізувати рівень забезпечення зимовим спецодягом працівників, які задіяні на лісозаготівлях, завершити роботи з ремонту цеху переробки (ДП «Тернопільське лісове господарство»), облаштування та ремонту пересувних будиночків для обігріву (всі підприємства, особливо Тернопільський і Кременецький лісгоспи, де комісія Держлісагентства цьогоріч під час перевірки виявила недоліки стосовно недостатнього забезпечення ними працівників, які працюють на лісосіках), повний перехід на твердопаливні котли (зокрема, контора природного заповідника «Медобори» опалювалася газом, за опалювальний сезон витрачено 4,4 тис. кубометрів газу, хоча він має в наявності гібридний котел). Як зауважив начальник управління, дані кошти, витрачені за газ, природний заповідник міг би перерозподілити, спрямувавши на важливіші засоби, наприклад, закупівлю оргтехніки, якої даному бюджетному підприємству не вистачає.

Про стан ведення мисливського господарства за 2015 і квартал поточного років доповів головний мисливствознавець Тернопільського ОУЛМГ Андрій Барабаш. За словами доповідача, 12 відсотків території мисливських угідь Тернопільської області закріплено за державними підприємствами облуправління. Загальні витрати на ведення мисливського господарства становили 705,4 тисячі гривень, або 6200 гривень на 1 тисячу гектарів угідь. З них витрати на охорону і відтворення мисливської фауни становили 235,4 тисячі гривень: на біотехнію – 39,7 тис. грн. Водночас порівняно з 2014 роком витрати на охорону і відтворення диких тварин зменшилися на 144,2 тисячі гривень (379,6 тис. грн).

Надходження від мисливського господарювання становили 361,3 тис. грн, або 51,2% до витрат. З них від реалізації ліцензій надійшло 67404 грн, відстрільних карток на хутрових – 74564 грн, відстрільних карток на пернату дичину – 5910 грн, послуг єгерської служби – 77242 грн, інші надходження (кошти, які надійшли від договорів взаємодії і реалізації диких тварин з вольєру ДП «Чортківське ЛГ»)  – 132091 грн.

Доповідач акцентував на низькій рентабельності мисливського господарювання підприємств. Винятком є ДП «Бережанське лісомисливське господарство», ефективність від ведення мисливського господарства якого за звітний період становив 93,1%. На запитання куратора лісового господарства, заступника голови ТОДА Ігоря Вонса, що потрібно зробити, аби мисливське господарство на Тернопільщині стало прибутковим, головний мисливствознавець, перерахував основні чинники, які гальмують розвиток: мало закладених кормових полів, недостатня боротьба з браконьєрами та відсутність вольєрного господарства в деяких підприємствах (Бережанське лісомисливське та Бучацьке лісове господарства).

Іншої думки директор ДП «Бережанське ЛМГ» Олександр Левчук. Так, за його словами, вольєрне господарство не дасть ефективності і не збільшить кількості звіра, про що підтверджує офіційна статистика. «Конкретно, якщо говорити по Бережанському лісомисливському господарству, то ефективність господарювання за звітний період становила 93,1 відсотків. Цьогоріч можемо дійти і до 100 відсотків, бо закладені кормові поля. Водночас, витрати на вольєрне господарство становитимуть мінімум 100 тисяч гривень, і звіра ми більше мати не будемо. Є такий показник, як оптимальна кількість звіра на одиницю площі. У нас вона є оптимальною – 323 кабани при оптимальній кількості 250. Нам того достатньо. Зараз витрачати 100 тисяч для чого? Ми зараз маємо найбільший ліміт, маємо більший дохід. Козулі не достатньо, то в вольєрі ми її чисельність не збільшимо. Треба охороняти і годувати – для звіра більше нічого не треба», - резюмував директор Бережанського лісомисливського господарства.

Стан ведення мисливського господарства підприємств визнано задовільним, проте, як зауважив начальник управління Олег Яремко, авансом. За його словами, роботу мисливського господарства підприємств проаналізовано поверхнево – згідно з оперативними даними, які надавали мисливські відділи підпорядкованих підприємств. Водночас немає порівняльної характеристики ведення мисливського господарства підприємствами. Низька ефективність мисливського господарювання, як і боротьба з браконьєрами, про що свідчить кількість протоколів, складених єгерською службою від початку року. Крім того, немає аналізу, чому в деяких підприємствах є значні витрати на ведення мисливського господарства, проте рівень охорони мисливської фауни на рівні тих підприємств, які спрямували на ведення мисливського господарства значно менше коштів. «Чому таке низьке виконання ліміту добування по кабану й козулі в Кременецькому і Тернопільському лісових господарствах? – звернувся до доповідача та керівників згаданих підприємств Олег Яремко. – Мабуть, не лише через те, що в них збився приціл. Є вагоміша причина – відсутність звіра і низька ефективність роботи мисливських служб щодо боротьби з браконьєрством», – резюмував начальник управління.  

У «різному» слово взяв начальник департаменту агропромислового розвитку ТОДА Віталій Луй, який поінформував присутніх про Європейську Лісову опікунську раду, яка діє з 1992 року. Зокрема, на думку начальника департаменту, на часі Тернопільській області пройти сертифікацію (FSC) цього органу – Незалежної неурядової некомерційної міжнародної організації, що розвиває відповідальне управління лісами. Це дасть змогу інтегрувати бізнес, що здійснює переробку деревини постійних лісокористувачів (державних підприємств – прим.), давши їм змогу продавати свій продукт на європейських і інших ринках на кращих умовах.

Крім того, на колегії обговорили питання відпуску лісопродукції, виписки лісорубних квитків та запланували організувати зустріч з представниками митниці та Торгово-промислової палати, аби обговорити питання відвантаження лісопродукції.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ