Пошук новин
Новина
Клонова плантація дугласії тисолистої Бережанського лісгоспу вже плодоносить
09.11.2017 02:00
Клонову насіннєву плантацію дугласії тисолитої, площею 3 гектари, закладено 2006 року в Завалівському лісництві державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство». До того часу, як її атестували (31 жовтня 2014 року – прим), пройшло багато часу і випробувань тернопільських лісівників як теоретичними знаннями, так і практичними навичками. Крім того, активно допомагали їм у науково-методичному напрямку науковці Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва. Дугласія тисолиста потрапила на Тернопільщину ще 1963 року аж із Канади. 5 кг неймовірно цінного на тодішні часи насіння розподілили між двома лісгоспами – Тернопільським і Бережанським. Для створення насіннєвої клонової плантації живці плюсових дерев для щеплення брали з кількох областей Західної України. Щороку на ділянці здійснювали агротехнічний догляд, двічі – хімічний. Крім того, обробляли церваколом від пошкодження рослин дикими тваринами. Перший облік рослин проводився 2009 року – тоді приживлюваність становила майже 75 відсотків. Двічі проводили доповнення плантації – у 2012 та 2013 роках. Як повідомив головний лісничий ДП «Бережанський лісгосп» Микола Ковальчук, клонова плантація дугласії уже другий рік плодоносить. Наразі бережанські лісівники готуються до відправлення насіння дугласії на перевірку його якості у Відокремлений підрозділ "Львівська лісонасіннєва лабораторія", після чого його буде висіяно в теплиці. У своїй цінності північноамериканський абориген не поступається модрині японській. Деревина така ж цінна в господарському відношенні, швидкоростуча й малопоширена в Україні. Разом із тим, цінність даного інтродуцента, як і інших (модрина японська, європейська) тернопільські лісівники вбачають і в іншому – за їхньої участі лісові насадження стають стійкішими до шкідників і хвороб. А враховуючи зміну кліматичних умов та ситуацію, що склалася на сьогодні зі всиханням лісових насаджень, а відтак пошкодження їх шкідниками, введення інтродуцентів в ліси – чи не єдина можливість їх урятувати.
Дугласія тисолиста потрапила на Тернопільщину ще 1963 року аж із Канади. 5 кг неймовірно цінного на тодішні часи насіння розподілили між двома лісгоспами – Тернопільським і Бережанським. Для створення насіннєвої клонової плантації живці плюсових дерев для щеплення брали з кількох областей Західної України. Щороку на ділянці здійснювали агротехнічний догляд, двічі – хімічний. Крім того, обробляли церваколом від пошкодження рослин дикими тваринами. Перший облік рослин проводився 2009 року – тоді приживлюваність становила майже 75 відсотків. Двічі проводили доповнення плантації – у 2012 та 2013 роках. Як повідомив головний лісничий ДП «Бережанський лісгосп» Микола Ковальчук, клонова плантація дугласії уже другий рік плодоносить. Наразі бережанські лісівники готуються до відправлення насіння дугласії на перевірку його якості у Відокремлений підрозділ "Львівська лісонасіннєва лабораторія", після чого його буде висіяно в теплиці. У своїй цінності північноамериканський абориген не поступається модрині японській. Деревина така ж цінна в господарському відношенні, швидкоростуча й малопоширена в Україні. Разом із тим, цінність даного інтродуцента, як і інших (модрина японська, європейська) тернопільські лісівники вбачають і в іншому – за їхньої участі лісові насадження стають стійкішими до шкідників і хвороб. А враховуючи зміну кліматичних умов та ситуацію, що склалася на сьогодні зі всиханням лісових насаджень, а відтак пошкодження їх шкідниками, введення інтродуцентів в ліси – чи не єдина можливість їх урятувати.
Як повідомив головний лісничий ДП «Бережанський лісгосп» Микола Ковальчук, клонова плантація дугласії уже другий рік плодоносить. Наразі бережанські лісівники готуються до відправлення насіння дугласії на перевірку його якості у Відокремлений підрозділ "Львівська лісонасіннєва лабораторія", після чого його буде висіяно в теплиці. У своїй цінності північноамериканський абориген не поступається модрині японській. Деревина така ж цінна в господарському відношенні, швидкоростуча й малопоширена в Україні. Разом із тим, цінність даного інтродуцента, як і інших (модрина японська, європейська) тернопільські лісівники вбачають і в іншому – за їхньої участі лісові насадження стають стійкішими до шкідників і хвороб. А враховуючи зміну кліматичних умов та ситуацію, що склалася на сьогодні зі всиханням лісових насаджень, а відтак пошкодження їх шкідниками, введення інтродуцентів в ліси – чи не єдина можливість їх урятувати.
Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
