Новина

До 100-річчя від дня народження заслуженого лісівника України, засновника Гермаківського дендропарку Миколи Денеки відбудуться святкові заходи

         16 листопада ц.р. у Гермаківському лісництві ДП «Чортківське лісове господарство» відбудеться святкування світлої пам’яті – 100-річчя з дня народження Миколи Григоровича Денеки – засновника Гермаківського дендропарку, заслуженого лісівника України.

Свято розпочнеться панахидою вшанування пам’яті заслуженого лісівника України біля пам’ятника Миколі Денеці. Опісля учні Гермаківської загальноосвітньої школи покладуть живу гірлянду біля пам’ятника Миколі Денеці у Гермаківському дендропарку та на його могилі на сільському кладовищі.

У будинку культури села Гермаківки відбудеться концертна програма за участю народних колективів художньої самодіяльності.

У рамках свята відбудеться також захід «Спогади про Миколу Денеку», на який запрошено близьких родичів, колег по роботі, які працювали в Гермаківському лісництві під керівництвом Миколи Григоровича Денеки, а також керівництво району, села, представників ДП «Чортківське лісове господарство» і ЗМІ.

В Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрито також виставку експонатів життя та трудової діяльності заслуженого лісівника України.

Біографічна довідка.

Микола Григорович Денека народився 1914 року в селі Яблунів Гусятинського району. Зростав доброю і дбайливою дитиною. Ще з дитячих років працював у лісі. Вже тоді, споглядаючи на своїх наставників, мріяв стати відомим лісничим. Нелегкі то були часи для України. І війна внесла свої корективи в дитячі мрії Миколи.

На війні Микола Денека служив у понтонних військах. Щоб забезпечити переправу, однополчанам довелося зрубувати цілі масиви насаджень. Йому, як колишньому лісівникові і природолюбу, робити це було особливо боляче. Саме тоді й дав собі слово: якщо залишиться живим, усе зробить, щоб компенсувати вимушені фронтові вирубування лісу.

        Опісля війни Миколу Денеку направляють працювати лісничим у Гермаківку. Тут 1952 року й зародилася ідея закласти дендропарк. А навесні 1956 року, після передачі колгоспом земельної ділянки, непридатної для сільськогосподарських робіт, в урочищі Валиски, Денека почав висадку як звичайних, так і унікальних порід дерев.

За два роки роботи було посаджено 5150 рослин, закладено меморіальну дошку дендропарку, розбито алеї (сосни, модрини, ялини, сріблястої ялиці зеленої), грунти засіяно багаторічними травами, вздовж алей висаджено багаторічні квіти.

1959 року площа дендропарку становила 5 гектарів. Обсяги робіт із кожним роком збільшувалися.

На початку 60-их років у лісництві була побудована оранжерея, в якій нараховувалося майже 120 видів кактусів. До кінця 1962 року площа дендропарку зросла до 25 гектарів. Того ж року на 10 гектарах висіяли лікарські рослини, створили розарій, де висаджено 300 кущів троянд, збудовано музей.

З 1 листопада 1964 року дендропарк взято під охорону, як пам’ятку садово-паркового мистецтва республіканського значення.

За даними лісовпорядкування 1973 року, площа дендропарку становила 56 гектарів. Колекція парку нараховувала понад 1500 видів і різновидів рослин – представників екзотичної, технічно-цінної і лісової деревно-чагарникової рослинності з різних ботаніко-географічних районів України та інших країн.

Одержимий ентузіаст у своєму благородному занятті проявив чудеса винахідливості, наполегливості й терпіння на науковій основі з урахуванням досвіду садово-паркового мистецтва.

Микола Григоворич Денека писав, що дендропарк лісництва має стати базою для заготівлі насіння деревних та чагарникових екзотичних порід, вирощування садивного матеріалу для розширення дендрарію, впровадження у лісові масиви Поділля і для декоративних насаджень. А ще базою практичних занять для лісівників, студентів, місцем проведення екскурсій. І він його таким зробив.

Серце видатного лісівника перестало битися 1945 року, однак пам’ять про нього живе у його заповітній мрії, якій удалося реалізуватися в життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прес-служба Тернопільського облуправління ЛМГ