Новина

Чи дійсно нестача лісосировини на Тернопільщині є основною проблемою місцевої деревообробки?

         13 жовтня в Тернопільській облдержадміністрації відбулася зустріч голови Степана Барни з деревообробниками області. На порядок денний винесли питання, які найбільше турбують представників місцевих деревообробних підприємств, зокрема, найбільше й найгостріше – відсутність достатньої кількості лісоресурсу для їхньої безперебійної діяльності. Задля цього на зустріч запросили представників правоохоронних, фіскальної та митної служб, а також обласне управління лісового та мисливського господарства та керівників підпорядкованих держпідприємств.

        Звичайно, що мова йшла не про брак хвойних чи м’яколистяних лісових порід, а твердолистяних, а точніше найціннішої – пиловника дуба.

        Якщо говорити масштабніше, не лише про нашу область, а про всю Україну, то потреба деревообробної галузі саме в лісоматеріалах необроблених породи дуба становить 1,2 мільйона кубометрів. При цьому реальна пропозиція лісових господарств Держлісагентства становить 500 тисяч кубометрів. Звідси й випливає уся проблема, яка дається взнаки на всіх аукціонних торгах – потужні вітчизняні підприємства б’ються до останнього, аби виграти всі можливі лоти з дубом водночас топлячи у біржових сутичках менш конкурентоспроможні залишаючи їх поза бортом можливості бодай хоч щось купити і врятувати цим самим своє маленьке, але стабільне виробництво, яке так само стабільно дає роботу й зарплату працівникам та й зрештою наповнює місцеві бюджети.

        Тернопільщина, на жаль, не є ресурсною областю, та й у післявоєнні часи, коли була надзвичайно велика потреба у деревині, розрахункова лісосіка перевищувала сучасну більше, ніж удвічі. А екологічне законодавство було менш вимогливим: нормою було проведення вирубки цілими кварталами (майже 50 гектарів – прим.). До того ж заліснювали всім, що було на розсадниках. Та й суттєвої різниці між цінним дубом звичайним і менш цінним дубом червоним не робили. Враховуючи, що лісова порода граба звичайного є природним супутником дуба в природних умовах зростання дібров Поділля, така кількість граба у сортиментній структурі є закономірною. До слова, наразі пиловника граба на товарну біржу виставляється найбільше – понад третину від загальної кількості виставленої деревини на аукціон. Теперішнє покоління тернопільських лісівників, враховуючи відповідні умови зростання лісових порід та керуючись відповідними галузевими програмами, як, до прикладу «Діброва», садять майже 40 відсотків лісової породи дуба звичайного від загального обсягу лісокультур. Водночас віку стиглості дані діброви сягнуть через століття. Тож дана проблема – перевищення попиту над пропозицією дубової лісосировини не вирішиться так скоро, як того хотілося б представникам деревообробної галузі.

        Це визнає і голова громадської організації «Деревообробники та заготівельники Тернопільщини» Ігор Данилевич, який головною проблемою назвав доступ до можливості закупити достатню кількість лісосировини дуба на аукціоні. Водночас претензій до обласного управління лісового та мисливського господарства у місцевих деревообробників немає. Основна причина, за його словами, – це неможливість місцевого деревообробного бізнесу скласти гідну конкуренцію деревообробникам з інших регіонів, які не рахуються з ціною за лот, бажаючи його виграти. А далі з його уст прозвучала пропозиція створити робочу групу, яка б ознайомилася з роботою деревообробних підприємств краю. Голова ТОДА запропонував Ігорю Данилевичу її очолити, залучивши всі структури, які мають дотичне відношення до галузі та включити представників асоціації деревообробників. А пріоритетом для залучення до робочої групи надати тим деревообробникам, які показали непоганий результат своєї роботи на теренах нашого краю. Як приклад очільник області навів кілька деревообробних підприємств, у штаті яких працює понад півсотні працівників із заробітною платою, яка є значно вищою за середню по області. Водночас було озвучено й ті місцеві підприємства, де працює 3-5 осіб із зарплатою від 291 грн до 1446 гривень. Зазначимо, що представники деревообробки, де із працівниками і зарплатою все нормально, були присутні на зустрічі на відміну від згаданих вище. «Ми сплачуємо 5 відсотків від обороту, заявки не пишемо, держава ПДВ не повертає. Кожен підприємець хоче вийти з тіні і працювати нормально, якщо для цього є сприятливі можливості», - зазначив голова асоціації. Водночас Степан Барна пообіцяв особисто сприяти тим деревообробним підприємствам, які працюватимуть у рамках закону.

        «Після інвентаризації деревообробних підприємств новоствореною робочою групою, зокрема, чи є у них дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки (Управління Держпраці – прим.), яку переробку вони здійснюють, скільки споживають електроенергії, наявність робочих місць, можна буде з’ясувати, який обсяг сировини їм потрібен, – зазначив начальник Тернопільського ОУЛМГ Олег Яремко. – Ну не може підприємець за наявності однієї пилорами і одного верстата мати потребу аж у 100 чи 200 кубометрах деревини дуба для переробки в місяць. Звичайно, якщо підприємець закупляє деревину на аукціоні для того, аби її потім перепродати за вищою ціною тому ж переробникові, який не зміг її виграти на аукціоні, то тут інша проблема і вона не полягає у нестачі лісосировини дуба. Щодо інших порід, то тут проблеми в цілому немає. Проблема сьогодні стоїть по дубу», - резюмував начальник облуправління.

        На сьогодні по всій Україні діє Положення про реалізацію деревини, яке неможливо змінити. Тож єдиним виходом є підготовка протокольного доручення та відповідного звернення щодо змін положення про умови закупівлі деревини на аукціонних торгах. Як зазначають місцеві деревообробники, аукціонні торги у дві сесії (50/50), де б у першій мали можливість купити деревину лише місцеві представники деревообробної галузі, а у другій деревообробники інших регіонів, це основна пропозиція змін до нового положення про реалізацію деревини. Водночас, як зазначив куратор лісового господарства, заступник голови – керівник апарату ТОДА Ігор Вонс, такою зміною місцеві деревообробники можуть самотужки встромити палки в колеса свого бізнесу, адже Тернопільщина є не ресурсною і закупити достатню кількість деревини лише в нашій області неможливо, а доступу до інших не буде, так як в інших областях вони зможуть придбати лісосировину лише у другій сесії. Тому, на його думку, при таких змінах потрібно зважити всі за і проти. «Чи дійсно 50 відсотків вирішить основне питання нестачі сировини?», - відзначив заступник голови ТОДА. На що начальник ТОУЛМГ відповів: «Частково це вирішить питання. Зокрема, хтось із місцевих деревообробників розвиватиметься й стане сильнішим, а хтось навпаки стане слабшим або й узагалі випаде. Це додасть снаги деревообробникам Тернопільщини конкурувати між собою, що дозволить їм у майбутньому стати гідними конкурентами великому деревообробному бізнесу з інших регіонів на аукціонних торгах».

        На завершення зустрічі присутні домовилися про те, що новостворена робоча група напрацьовуватиме проблемні питання, а представники деревообробної галузі Тернопільщини та обласного управління лісового та мисливського господарства озвучать своє бачення їх вирішень.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ