Як карбуються кільця в осерді стовбура, так рік за роком, століття за сторіттям зростає і міцніє наша держава. Кожен із нас є живою галузкою у цьому величному кремезному багатовіковому родинному дереві з глибоким коріння та розлогим молодими гіллям. Це Свято – нагода озирнутися довкола – на звитяжний шлях, який вже пройдено, на синьоокий небокрай, який віщує добробут і мир для нашої країни, на золотоколосу землю, що чекає нашої праці і незламної віри. З вдячністю згадаймо сьогодні усіх, хто своїм життям – працею, відвагою, молитвою, колисковою під кулями та зорями дарував нам те, що зараз маємо.
Наше завдання – плекати і надихати молоде покоління, оберігати пам'ять і нашу славетну, хоч непросту, історію, філігранно викарбовувати кожен день теперішнього, рости мріями і планами у небо.