Руслан Божук розпочинав кар’єру в Суразькому лісництві 1999 року лісорубом. 2007 року, заочно закінчивши коледж у Білокриниці, став майстром лісу. А минулого січня його погони прикрасило ціле сузір’я, яке означає посаду помічника лісничого.
Проте, перейшовши на командну посаду, Руслан Васильович і далі опікується своєю дільницею, площею 924 гектарів. Руки й досі пам’ятають і тонкощі роботи бензопилою, то ж при необхідності може показати підопічним приклад ефективної безпечної праці. Проте особлива турбота і гордість Руслана Божука – кількагектарні насадження дуба звичайного. Він керував їх висадкою, він же й доглядає молоду парость. Важко собі уявити, але саме дуб, дерево, пов’язане в нашій свідомості з міццю та витривалістю, у перші роки свого життя найбільш вибагливий до догляду та уразливий на хвороби. Та нагляд і турбота даються взнаки – стрункі ряди молодих дубочків, які не так давно були ще жолудями, тягнуться до сонця. Зрілими ці дерева побачать хіба наші правнуки.
Та в цьому й полягає шляхетність праці державної лісової охорони – примножувати смарагдову скарбницю для нащадків. Чи не найкраще про це сказав сам Руслан Васильович: «Робота наша тяжка. Дощ, мороз, вітер – мусиш бути на обході. Видно, Бог мене поставив на цю роботу. Я вже нею живу».