Новина

Пізнавальними стежками «Медоборів»

Для працівників наукового відділу природного заповідника «Медобори» щороку в кінці травня розпочинається гаряча пора – проведення пізнавальних екскурсій екологічними стежками для дітей та молоді. Навчальний рік позаду, отож у всіх школах області для учнів молодших класів розпочинається період екскурсій надзвичайно гарними місцинами Тернопільщини, на які наша область надзвичайно багата.

Любов до природи, особливо у дітей, які зростали в міських умовах, не приходить сама собою – її треба пробудити. Дослідження показують: і діти шкільного віку, і старшокласники проявляють турботу і дбайливе ставлення лише до тих об’єктів природи, про які вони мають глибинні й різнобічні знання, в інших випадках у їхній поведінці проявляється нейтрально-байдуже, а часто й просто негативне ставлення. До того ж, добре відомо, що далеко не завжди батькам вдається прищепити дітям любов до природи, бажання її берегти, що ще складніше, вселити у кожного майбутнього громадянина «почуття» відповідальності за її долю.

Щодо зв’язку виховання з відпочинком, то де, як не на природі, можна показати її красу, вразливість, а часом просто беззахисність перед натиском людини, переконати в тому, що природа просить нашої допомоги, захисту і любові.

З одного боку, завданням стежки є своєрідний «природничий лікнеп», тобто розширення в екскурсантів елементарних відомостей про об’єкти, процеси та явища навколишньої природи. З іншого боку, завданням екскурсоводів і провідників є навчання своїх слухачів бачити, помічати різні прояви антропогенного фактору, які можна спостерігати в зоні маршруту стежки, вміти комплексно оцінювати ці результати впливу людини на навколишнє середовище. Отож, кінцевим підсумком і головним завданням навчальних стежок є виховання екологічної культури поведінки дітей і дорослих, сприяння охороні навколишнього природного середовища.

Сьогодні у «Медоборах» функціонує три екологічні стежки – «Гостра скеля», «Пуща Відлюдника» і «Бохіт». Кожна із них – це науковий маршрут, повний загадок і таємниць.

Довжина науково-пізнавальної стежки «Гостра скеля» простяглася на 1,2 кілометра. Назва походить від обрису товтри (гори), яка у минулому мала гострий шпиль. Маршрут прокладено через вершину бічної товтри, на якій збереглися степові та наскельно-степові угрупування рослин. До речі, на цій горі зростає білий ясенець, який у народі здобув назву «неопалимої купини». Рослинка з метою самозбереження виділяє етилові спирти, які на сонці спалахують яскравим вогнем.

Протяжність екологічної стежки «До пущі відлюдника» - 5-5,5 кілометрів. Кажуть, що відлюдник прийшов у ці краї в 30-ті роки XIX століття. Протягом чотирьох років у вапняку видовбав собі печеру, де прожив майже сімдесят років, померши у дуже похилому віці. Ніхто не знає імені цього чоловіка, звідки він прийшов, навіщо вирішив усамітнитися в глухому лісі. Але відомо, що він постійно молився й до нього йшли люди з навколишніх сіл із проханням про молитву. Харчувався чоловік дарами лісу та тим, що приносили йому люди.

Гора Бохіт одне із трьох городищ святилищ (два інші – Говда і Звенигород), яке збереглося найбільше. Тут у Х-ХІІІ ст. стояв всесвітньовідомий Збруцький ідол (Святовит) – східнослов’янське божество. На території городищ-святилищ досліджено хлібні печі, жертовні колодязі і довгі будинки-контини, у яких згідно з письмовими джерелами слов’яни-язичники проводили обряди. Сьогодні ця гора є однією з найбільших святинь для сучасних язичників.

У 1990 році найцінніші ділянки Кременецьких гір площею 1000 га було виділено як філію природного заповідника «Медобори». Ерозійні процеси, зумовлені розмивом води, надали місцевому ландшафту надзвичайної мальовничості. Найбільш розчленований рельєф властивий саме західній частині Кременецької височини, що прилягає до долини р. Іква. Тут і розміщується філія заповідника «Медобори».

До філії «Кременецькі гори» входять ще три екологічні стежки гори Божа, Бона та Дівочі скелі.

Серед усіх кременецьких гір найбільш відома як місце релігійного паломництва Божа гора, яка має дві вершини. Під однією з них б’є джерело холодної води з домішками мінеральних солей (Святе джерело), з яким пов’язане явлення Матері Божої. На другій, кам’яній, скелі колись стояла невеличка каплиця з відбитком стопи Божої Матері. Вона наче відділилася від основного пасма гір й одиноко стоїть серед поля. Уся гора вкрита величезною кількістю рідкісних рослин (243 види).

Гора Бона (Замкова гора) – цінна геологічна та історико-археологічна пам’ятка заввишки 397 метрів. На схилах Бони є відшарування, на яких можна розгледіти геологічну будову гір – чітко виражені нижньосарматські вапнякові пісковики з домішками чорного кременю. За легендою, 1536 року король Сигізмунд І презентував Кременець своїй дружині неаполітанського походження Боні Сфорці д’Арагоні як весільний подарунок. Вона укріпила замок, запровадила в місті систему податків і місто в цей період було досить прогресивним.

 Стрімко підносяться в небо Кременця сірі громаддя Дівочих скель – одного з найцікавіших урочищ північно-східної окраїни міста. Урочи ще є цінною ботаніко-геологічною та палеонтологічною пам’яткою природи. Майже 400-метрові схили поросли дубом, грабом, липою, кленом і сосною. Відшарування вапняків виступають у вигляді стрімких круч та карнизів. Цікава і передісторія виникнення назви схилів. Татари гнали в ясир групу дівчат і зупинилися перепочити в горах. Темної ночі полонянки втекли. Варта підняла тривогу і пустилася за ними. Не бажаючи знову потрапити до рук ворогів, дівчата піднялися на скелі і кинулися у прірву. Відтоді ці скелі народ називає Дівочими.

Враховуючи ліміти, які передбачені Положенням про використання природних ресурсів з метою еколого-освітньої діяльності в межах екологічних стежок, перед працівниками Природного заповідника «Медобори» стоїть завдання тимчасово і просторово регулювати потік відвідувачів, розсіювати, розподіляти їх територією відпочинку, уникаючи перевантаження найбільш привабливих і тому найбільш відвідуваних ділянок. Про це йшлося і на недавній науково-технічній конференції, яка відбулася 26 травня ц.р. у природному заповіднику «Медобори». Як альтернативу було запропоновано прохід шляхами, які представила учений секретар науково-технічної ради, спеціаліст з еколого-освітньої діяльності природного заповідника «Медобори» Оксана Мурська. Вона представила на розсуд наукової ради кілька нових проектів екологічних стежок, які проходять за межами ПЗ «Медобори». Створення таких стежок на околицях особливо охоронних територій дозволить відвернути від них туристів і відпочиваючих, показавши їм не менш цікаві за природними якостями і в той же час цілком доступні місця, які нічим не поступаються уже існуючим екологічним стежкам.

Першовідкривачем поняття «екологічна стежка» став лісничий Бентон Маккей зі США, який запропонував заснувати щось на кшталт «Заповідника для пішоходів» - прокласти стежку по Аппалачському хребті. 1922 року прокладання стежки було завершено. Її довжина становить 3300 км і пролягає вздовж усіх гір Аппалачі.