Новина

Обговорення пропозицій щодо поліпшення функціонування мисливського господарства в Україні у відповідності із принципами сталого управління природними ресурсами

         Нещодавно у Національному лісотехнічному університеті в рамках програми ENPI FLEG II «Правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного регіону дії Європейського інструменту сусідства і партнерства – 2» відбувся круглий стіл, присвячений проблемам державного регулювання мисливського господарства та його правозастосування, які вперше внесені у план роботи програми FLEG в Україні.

У роботі комунікативного заходу взяли участь державні службовці – представники Державного агентства лісових ресурсів, обласних управлінь лісового та мисливського господарства, науковці, представники громадських екологічних організацій, керівники мисливських господарств, районні мисливствознавці, які не байдужі до гострих та резонансних проблем мисливського господарства.

Найактуальнішим питанням, яке постало перед учасниками дискусії, виявилось те, що на сьогодні суспільство сприймає мисливство, як вид діяльності людини, пов’язаної з організацією одного з екстремальних видів відпочинку певної, «соціально не бідної» верстви населення, або як умисне заплутану сферу діяльності, де звичайний місцевий мисливець вимушено постає, перш за все, як браконьєр. У зв’язку з цим було запропоновано віднайти першопричини, які призвели до такого стану речей. Особливу увагу було зосереджено на найбільш очевидних проблемах функціонального, інституційного й організаційного спрямування, що негативно впливають на результати діяльності галузі, а саме: призводять до збитковості та наявності негативної громадської думки. Зокрема, це – проблеми, пов’язані з користуванням мисливськими угіддями, охороною рідкісних і примноженням мисливських видів тварин, компетенцією мисливських органів загалом та окремих посадових осіб, відшкодуванням збитків завданих мисливськими тваринами, регулюванням допуску мисливців до права полювання, охороною мисливських угідь від незаконного полювання тощо.

Організаторами відмічено, що за роки незалежності України галузь мисливського господарства працює збитково, зменшується площа мисливських угідь, не використовуються ліміти добування копитних видів мисливських тварин, а їх добування відповідно становить у 100-200 разів менше, ніж у країнах Європейського союзу.

Доповідь викликала жваву дискусію та гострі суперечки. До обговорення долучилось 19 учасників круглого столу, зокрема, консультант програми FLEG II та секретар засідання О. Проців, заступник начальника управління, начальник відділу мисливського господарства та полювання (Державне агентство лісових ресурсів України, м. Київ) І. Шеремет, начальник відділу мисливського господарства Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства М. Яцик, начальник відділу мисливського господарства Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства В. Бурмас, директор Міжрічинського регіонального ландшафтного парку А.Сагайдак (Чернігівська обл.) та координатор проекту від WWF Д.Карабчук. 

Висловили свою позицію і науковці – професор В.Бондаренко, доценти П.Хоєцький та І.Делеган (Національний лісотехнічний університет України, м. Львів), старший науковий співробітник А.-Т.Башта (Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів), науковий співробітник І.Гулик (Поліський філіал УкрНДІЛГА, м. Житомир), кандидат економічних наук І.Гуль (м. Львів), керівник наукового центру мисливствознавства І. Шейгас (Степовий філіал УкрНДІЛГА, м. Херсон). Однак, всі погодились, що вирішення означених проблем потребує збалансованого аргументованого підходу щодо пошуку шляхів удосконалення механізму регулювання мисливства в Україні, методологічних підходів щодо їх реалізації, вивчення, узагальнення та використання найкращого досвіду, який би базувався на принципах сталого менеджменту природних ресурсів.

Експерти програми подали власний погляд на актуальні проблеми мисливської галузі. Серед головних причин, що спричиняють неефективне ведення мисливського господарства та гальмують розвиток мисливської галузі, були названі: недосконала нормативно-правова база (відсутність чіткого порядку надання у користування мисливських угідь, затвердження лімітів добування, пропускної здатності, норми добування мисливських тварин); недосконале правове регулювання діяльності державного районного мисливствознавця та єгерської служби у частині боротьби із браконьєрством; відсутність дієвого механізму відшкодування збитків, заподіяних мисливськими видами тварин; недосконале правове регулювання надання адміністративних послуг у галузі мисливського господарства (видача щорічної контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання) та неефективне правозастосування уповноважених на це органів державної виконавчої влади (відсутність дієвого державного контролю за вимогами чинного законодавства, дублювання компетенцій органів державної влади тощо); недосконалість тлумачень мисливських термінологічних визначень у ЗУ «Про мисливське господарство та полювання».Вищезгадані проблеми вже неодноразово висвітлювались раніше консультантом програми в рамках конкурсу «Правозастосування та управління у лісовому секторі України», організованого «Телекритикою» і програмою FLEG в Україні цьогоріч (www.fleg.org.ua/konkurs-zhurnalistiv-2014) та попередніх років.

Як відомо, у суперечках народжується істина. Знайшла вона своє відображення й у резолюції, ухваленій учасниками цього круглого столу. У ній міститься узгоджена позиція учасників зустрічі щодо можливих шляхів вирішення поставлених проблем у галузі мисливського господарства.

Окрім цього, програма FLEG ІІ в Україні посприяла плідній співпраці державних службовців, науковців та практиків у галузі мисливства, завдяки якій вдалось опрацювати представлені до розгляду пропозиції щодо покращення функціонування мисливського господарства в Україні.

Учасники обговорення висловили бажання грунтовніше долучитись до вирішення проблем галузі та сподівання, що і надалі будуть проводитись заходи, які суттєво сприятимуть реформуванню галузі мисливського господарства, а вивчення найкращого досвіду країн Європейського Союзу надасть можливість опрацювати найбільш оптимальну модель галузі, яка б базувалась на принципах сталого менеджменту природних ресурсів та розвитку місцевих громад.

Прес-служба Держлісагентства України