Новина

Нарис з історії Чортківського лісгоспу (продовження)

З досвіду впровадження Наукової організації праці (НОП) 1964-1972 роки

Чортківський лісгосп (тоді лісгоспзаг) 1964 року приступив до вдосконалення організації праці з метою подолання ряду місцевих труднощів, які об’єктивно склалися і ускладнювали нормальну роботу підприємства.

Злободенність тодішніх науково-технічних вимог, перехід лісгоспзагу на нову систему планування і економічного стимулювання та конкретні установки плану про досягнення 42% приросту обсягів лісогосподарського виробництва і 44% приросту товарної продукції за рахунок продуктивності праці, збільшили актуальність процесові впровадження наукової організації праці.

Чортківський лісгоспзаг, тоді – комплексне лісогосподарське (бюджетне) і лісопромислове (госпрозрахункове) підприємство, виробнича діяльність якого охоплювала повний цикл вирощування лісу (починаючи від збору насіння), лісоексплуатацію, часткову переробку і збут деревини в круглому і переробленому вигляді.

Ініціатором впровадження наукової організації праці був тодішній директор Чортківського лісгопсзагу Микола Зубанюк. Враховуючи вимоги того часу, він зумів згуртувати на поліпшення праці та умов праці апарат лісгоспзагу та керівників виробничих підрозділів.

Про наслідки впровадження НОП загальне уявлення дають обсяги виробничо-господарської діяльності 1972 року, а саме:

Бюджетне виробництво:

1. Заготівля лісового насіння – 33,3 тонни;

2. Вирощування посадкового матеріалу – 6,7 млн. штук;

3. Посадка лісових культур – 564 га;

4. Рубки догляду за лісом і санітарні рубки на 4,9 тис. га площі, з них рубки догляду в молодняках (освітлення, прочистки) – 2400 га;

5. Загальний обсяг лісогосподарської діяльності в умовних цінах 1965 року 404 тис. карбованців.

Госпрозрахункове виробництво:

1. Вивезення деревини від головного користування – 42,3 тис. куб. м;

2. Випуск товарної продукції 1137 тис. карбованців, у т.ч. товари народного споживання – 142 тис. крб.;

3. Реалізація товарної продукції 1140 тис. крб.;

4. Реалізація продукції побічного користування – 173 тис. крб.;

5. Балансові прибутки – 347 тис. крб.;

6. Загальна рентабельність – 73,7%;

7. Капітальне будівництво – 71,3 тис. крб.

Уже з 1970 року лісгоспзаг не відчував нестачі в робочій силі завдяки значному контингенту постійних робітників і раціональному використанні їх праці протягом року.

Великий внесок у впровадженні наукової організації праці внесли тодішні працівники лісгоспзагу – висококваліфіковані спеціалісти – головний лісничий В.Трентовський, головний інженер Л.Солтисюк, інженер лісових культур – Я.Осадчук, інженер з охорони раці М.Лопушинський, інженер з технічного нормування М.Солтисюк, інженер лісового господарства В.Овдак-Трентовська, головний бухгалтер О.Ільницький.

Великою була роль інженерів і спеціалістів лісгоспзагу, керівників виробничих підрозділів, лісничих. Зокрема, лісничих Копичинецького лісництва І.Марценка, Гусятинського – А.Завадовського, Білецького – Ю.Шевчука, Улашківського – М.Березюка, Колиндянського – В.Томківа, Скала-Подільського – С.Гури, Борщівського – В.Андрусишина, Заліщицького – І.Бабія, Гермаківського – М.Денеки, Наддністрянського – І.Андрусика та начальника Озерянського цеху переробки деревини – О.Давиди.

До роботи долучили всю профспілкову організацію держлісгоспу (тоді головою робітничого комітету профспілки був Б.Ільницький).

Почати удосконалення організації праці в лісгоспзазі тоді ще й спонукали обставини, які ускладнювали роботу підприємства і призводили до зривів у виробництві.

Наукова організація була спрямована і сконцентрована на двох основних напрямках:

1. Вдосконалення управління виробництвом.

2. Організації і закріпленні постійних робітників та підвищення ефективності їх праці.

При цьому ставилося ряд завдань: економічне – зробити працю продуктивнішою; психофізіологічне – полегшити працю; соціологічне – організувати згуртований колектив і морально зацікавити людей до праці.

На громадських засадах створили Раду наукової організації праці під керівництвом директора лісгоспзагу, дві галузеві секції, очолювані головним інженером та головним лісничим і 12 творчих груп, очолюваних керівниками виробничих підрозділів. У Раду з удосконалення організації праці ввійшло 14 осіб, у творчі групи – 70 осіб. Рада НОП з участю творчих груп, а також за допомогою спеціалістів Укрцентр НОП ліс, шляхом хронометражних і фотохронометражних наглядів на робочих місцях вивчали стан організації праці.

Було виявлено причини втрат робочого часу за трьома основними напрямками – незадовільному постачанню, впливу кліматичних факторів, незадовільній організації праці. У результаті чого було намічено конкретні заходи з поліпшення організації праці – удосконалено управління виробництвом, чітко розмежовано взаємопідлеглість працівників апарату управління і виробничих підрозділів, розроблено посадові інструкції для інженерно-технічних працівників і службовців, лісничих та інших працівників.

Далі буде...

Щомісячне обласне спеціалізоване видання "ТернопоЛІС"