Модрина європейська – економічний потенціал лісівництва
Автор: Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
14.10.2011 03:00
Розглядаючи модрину європейську, як дерево, яке раніше своїх хвойних родичів, таких як сосна чи ялина, дозріває і має більший приріст, лісівники нашої області почали виділяти більше лісових площ під цю деревну породу. До того ж невибагливу до примх природи та просту в догляді. У дворічному віці модрина сягає майже півтора метри... Такий поточний приріст деревини пояснюється тим, що інтенсивність фотосинтезу у неї проходить вдвічі швидше, ніж у ялини чи сосни.
Культивація модрини європейської підказала лісівникам шлях до нарощення обсягів деревини, а за цим стоїть економіка лісогосподарств.
Модрину європейську можна зустріти на лісових територіях Бережанського лісомисливського господарства – у ярах і балках та на непридатних для сільськогосподарського виробництва землях. У розсадниках підприємства щорічно вирощують посадковий матеріал цієї породи. Вихід стандартних сіянців модрини європейської з 1 гектара становить 140 відсотків.
Добре прижилася модрина і у Бучацькому й Кременецькому лісових господарствах. Зокрема, в Кременецькому лісгоспі заліснюють низькопродуктивні еродовані землі для поступового доведення лісистості регіону до оптимальної вирощуючи модрину європейську і японську на плантаціях.
У Мшанецькому лісництві ДП «Тернопільське лісове господарство» є найбільша клонова плантація модрини японської, яка розміщена на площі 3,1 гектара і закладена 2003 року.
Сіянці модрини ліпше вирощувати в невеликих тимчасових лісорозсадниках із легкими родючими ґрунтами. В грядки добре додавати крупнозернистого річкового намулу та лісового гумусу, а також шпилькових напіврозкладених опадів. Норма висіву насіння 3 г на пог. м грядки. Насіння потребує попередньої стратифікації, утриманні у вологому піску протягом одного місця. Існує метод прискореної підготовки насіння (за М.І.Калужським): періодичне намочування та просушування протягом 6-4 діб. Посіви потребують ретельного догляду, з розпушуванням ґрунту та видаленням бур’янів. Грядки треба на часі поливати.
Довідка. Довговічна (живе 300-900 років), вічно молода (все життя плодоносить), швидкоросла, невибаглива до умов, з роду модрин сімейства соснових. Модрину можна зустріти в холодній тундрі на вічній мерзлоті, в Якутії, на Байкалі, горах Алтаю, Саян і навіть на Курильських островах. Строкатість ареалу модрини, її розміри вражають. Коріння її роду науковці відшукали в Гімалаях. Якраз там сформовані стародавні види. Чудово росте модрина в американських Кордільєрах, європейських Альпах, а також в Японії.
Деревина, наче кремінь, тверда і міцна (щільність 620-700 кг/см2), тоне у воді, майже не гниє. В Сибіру до наших часів збереглися стародавні скити-храми, збудовані 400-500 років назад. Відомо, що на модринових палях стоять палаци Венеції. Меблі, вагони, кораблі, баржі, літаки, мости, водяні млини, овочесховища, теплиці – все це виготовляється з деревини модрини чи не всіх її видів. Невичерпний є також асортимент продукції переробки: целюлоза, спирт, ефірні масла та багато іншого.
Не може не захоплювати і декоративність модрини. Сезонні зміни «одягу», розмаїта гама кольорів хвої, кори, оригінальний габітус крони приваблюють найвибагливіших шанувальників краси, природолюбів, художників, але … найбільше – лісоводів.