На науково-технічній раді, яка відбулася 26 травня ц.р., одним із питань порядку денного було розширення території природного заповідника.
Про те, які території природний заповідник планує взяти під охорону та наукове обґрунтування потрібності розширення «Медоборів» озвучила на Раді перший заступник голови НТР, заступник директора ПЗ «Медобори» Галина Оліяр.
На засіданні було роздано плани-схеми розташування ділянок, які в майбутньому можуть розширити природний заповідник «Медобори» майже на 104 гектари. Зокрема, такі ділянки є в межах Городницької, Вікнянської та Остап’ївської сільських рад. А це гори Довга, Вавричиха, Лебедиха, Ципель, схил біля підніжжя скель І.Франка (цими скелями свого часу Іван Франко любив подорожувати, звідси і пішла назва) та Остап’ївська скалка. Одним словом, унікальні місцини, де можна розгорнути наукові дослідження під відкритим небом або просто наукового чи екологічного туризму.
Як зазначила Г.Оліяр, на горі Довгій є можливо найбільша в Україні популяція шеверекії подільської (включена до Європейського червоного списку, Додатку Бернської конвенції), поряд – рідкісні формації зіноватей білої і подільської. На інших ділянках (3,4 – див. фото) немає цінних видів рослин, однак там міститься цілісний масив, який повністю заріс ялівцем, де знаходиться унікальне середовище для гніздування птахів, які мають змогу гніздуватися, харчуватися і зупинятися під час перельотів. Ця територія безпосередньо прилягає до території заповідника і не використовується під випас громадою Вікнянської сільської ради.
Вище гори Гострої розташовані ще дві ділянки – гори Вавричина і Лебедиха, на яких нещодавно працівниками заповідника виявлено шавлію кременецьку, окрім того там є ще низка видів, надзвичайно потужна популяція лещиці дністровської, яка в заповіднику зростає лише на горі Гострій. На території гори Вавричиної знаходиться кар’єр. Як запевнила Галина Іванівна, якщо сільська громада погодиться його віддати під охорону заповідника, він стане об’єктом відвідування для студентів та геологів задля вивчення особливостей геологічної природи території. Наскельні види дуже добре збереглися, хоча працівники постійно стикаються з проблемою заростання схилів рослинами глоду.
Територія Остап’ївської скалки, невелика ділянка площею 3,4 га, теж багата рідкісними видами рослинності і потребує детального наукового вивчення. Ділянка добре збережена, віддалена від населених пунктів. Територія гори буквально вкрита яскраво-жовтою скатертиною молочаю волинського. За словами Галини Оліяр, такої величезної популяції цього виду рослин у заповіднику більше ніде не зустрінеш. Окрім молочаю волинського тут ростуть ясенець білий, лещиця дністровська, ковела пірчаста та волосиста, інші рідкісні рослини.
На території Городницької сільської ради, що у Підволочиському районі (ділянка №4 – див. фото) науковими співробітниками віднайдено надзвичайну рідкісну рослину змієголовника австрійського. В Україні відомо лише шість місцезнаходжень цього виду. Окрім того, на цій території густо розрісся горицвіт весняний, є два види ковели. Працівники „Медоборів” продовжують дослідження ділянки на наявність рідкісних рослин, адже червень – період масового цвітіння рослинності. На ділянці №2 спостерігається значна за кількість популяції сону великого і широколистого. Цікавою особливістю є те, що рослини сону тут не під’їдають миші, хоча на інших ділянках місцезнаходження цих рослин науковий відділ „Медоборів” стикається з масовим нашестям гризунів, які шкодять рослинам настільки, що вони практично не квітують.
З приводу цих ділянок науковий відділ ПЗ „Медоборів” торік подав обґрунтування стосовно взяття їх під заказник у Держуправління екології та природних ресурсів Тернопільської області. Згодом, якщо не буде заперечень із боку сільської громади, планується дані території взяти під заповідник.
