21 липня у Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства під головуванням начальника Олега Яремка відбулася розширена нарада з питань лісокультурної справи за підсумками перевірки, яку здійснювали спеціалісти управління – заступник начальника Ігор Гуменюк і головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Надія Козацька. Крім того, участь у нараді взяли керівники, головні лісничі й інженери з лісових культур, а також лісничі, у лісництвах яких здійснювалася перевірка.
На початку наради Надія Козацька поінформувала присутніх про підсумки технічного приймання лісових культур, створених 2016 року підприємствами управління. Так, лісовідновлення проведено на площі 662 гектари, що становить 110% до завдання. Зокрема, створено лісові культури на площі 617,4 га при плані 556 га (111%).
Обсяги створення лісокультур по лісових господарствах, у т.ч. по дубу звичайному:
ДП «Бережанське ЛМГ» - 117,6 га, або 109% до завдання із них 54% по дубу звичайному;
Із них на хвойні породи (сосна, модрина, ялина) припадає 13,6% (74,2 га), листяні – 46,4% (536 га): дуб звичайний – 435,6 (40,5%) із них шляхом посіву жолудем – (51,7%).
Як констатувала доповідач, такий гарний показник спостерігається на Тернопільщині вперше за останні два десятки років. Для порівняння: якщо минулоріч лісівники створили лісові культури шляхом посіву жолудя дуба звичайного на 94 гектарах, то цьогоріч ця цифра становить 225,4 га. Як наголосила Надія Козацька, незважаючи на певні ризики – пошкодження лісокультур мисливськими тваринами, лісові господарства не відмовлятимуться від створення лісокультур найціннішої породи посівом жолудя, так як даний метод виправдовується в часі, поліпшуючи загальний стан тернопільських дібров.
Так з оцінкою «дуже добре» створено 21% лісових культур, «добре» – 59% і 20 відсотків – «задовільно».
Плантаційні культури зі скороченим оборотом рубки створено на площі 119,7 (19,4%): ялина – 4,4%, горіх чорний – 6,3%, модрина – 21,7%, дуб червоний – 64,2%. Породний склад створених плантаційних культур оцінено, як не дуже позитивний.
40 відсотків лісокультур створено садивним матеріалом із насіння з об’єктів лісонасіннєвої бази держпідприємств, що, за словами доповідача, є недостатньо. Якщо Чортківське лісове і Бережанське лісомисливське господарства створили відповідно 54 і 54%, Бучацький лісгосп – 9%, то Кременецький лісгосп – 0%. Найбільший відсоток створення в Тернопільському лісгоспі – 44%.
Захисні насадження створено на площі 33 гектари (110%): 21,5 га (65%) – хвойні (сосна, модрина, ялина); 11,5 га (35%) – листяні (дуб звичайний, дуб червоний, горіх чорний, береза). Із них на прийнятих землях створено на площі 21,5 га, на нелісових землях лісового фонду – 11,5 га. З оцінкою «добре» - 67%, «задовільно» – 33%.
Під природне поновлення підприємствами області відведено цінні лісові породи 44,4 га (40 га – план): ДП «Бережанське ЛМГ» - 17 га, ДП «Бучацьке ЛГ» - 19 га, ДП «Кременецьке ЛГ» - 4,4 га, ДП «Тернопільське ЛГ» - 1,7 га, ДП «Чортківське ЛГ» - 2 га. 44 відсотки з відведених площ припадає на бук лісовий – 33 га, дуб звичайний – 3 га, ясен звичайний – 2,5 га, явір – 0,5 га, вільха чорна – 2,6 га, модрина – 2 га, сосна звичайна – 0,4 га. Оцінка природного поновлення «дуже добре» - 4%, «добре» - 72%, задовільно – 10%.
Плантації новорічних ялин закладено 92 тисячі штук (90 тис. – план) на площі 14 га. Перевиконання завдання досягнуто за рахунок трьох держпідприємств – Бережанського лісомисливського, Тернопільського і Кременецького лісових господарств.
Недостатньою, за словами доповідача, є лінійна обсадка лісових культур модриною. За матеріалами обліку по області створено 2,3 км, з яких модриною лише 0,4 км.
За результатами технічного приймання по області у розсадниках висіяно лісових порід на площі 6 гектарів: осінні – 0,73 га, весняні – 5,3 га. Держпідприємства фактично вдвічі (231%) збільшили площу посівів порівняно з 2015 роком. Відповідно збільшився і асортимент лісових порід висіяного насіння. Коли в 2015 році було 23 породи, то цьогоріч – 24 лісових порід.
Обсяг висіяних лісових культур поточного року та асортимент у розрізі підприємств, порівняльна характеристика з 2015 роком:
ДП «Бережанське ЛМГ» - 0,4 га (12 лісових порід); (0,4 га /10 лісових порід – 2015 року);
ДП «Бучацьке ЛГ» - 1,17 га (20 порід); (0,37 га/7 лісових порід – 2015 року);
ДП «Кременецьке ЛГ» - 1,36 га (23 породи); (0,54 га/ 20 лісових порід – 2015 року);
ДП «Тернопільське ЛГ» - 1,72 га (4 порід); (0,34 га/ 6 лісових порід – 2015 року);
Суттєво збільшилися порівняно з минулим роком площі посівів модрини, ялини і дуба звичайного. Водночас у підприємствах спостерігається низький асортимент чагарникових порід. Найбільше порід (4) – у Кременецькому лісовому господарстві, по дві – у Бережанському лісомисливському і Бучацькому лісовому господарствах, взагалі відсутні – у Тернопільському та Чортківському лісових господарствах.
Цьогоріч, як і торік, закладено шкільних відділень на площі 2,7 га. Водночас відбулося зменшення, порівняно з минулим роком, обсягів шкіл – на 13 тисяч (145 тис. проти 132 тис. 2016 року). Доповідач зауважила, що обсяги достатньо мізерні для області. Як зазначив заступник начальника управління Ігор Гуменюк, така ситуація пояснюється тим, що немає достатнього виходу вкорінених живців. А доповідач, проаналізувавши дане питання, наголосила, що це пояснюється тим, що підприємства здійснюють літнє живцювання, відповідно що і є основною причиною поганого вкорінення живців та невеликого кінцевого їх виходу в шкільні відділення. Передусім це стосується особливо цінних хвойних порід. «Аби кінцевий вихід живців був стовідсотковим, потрібно вкорінювати їх навесні, відповідно головним лісничим та спеціалістам потрібно це контролювати», - зазначила Надія Козацька. Лише два підприємства наростили обсяги шкілок порівняно з минулим роком – це Бережанське ЛМГ (+ 10 тисяч) і Чортківське ЛГ (+ 4 тисяч), у решта підприємств спостерігається зменшення обсягів шкілок.
На проведенні доглядів за лісовими культурами дуба звичайного у першому півріччі наголосила у своєму виступі головний спеціаліст відділу ЛМГ. Лісові культури найціннішої лісової породи дають два прирости у першому півріччі, тож якщо своєчасно провести за ними догляди з весни та на початку літа, це посприяє швидшому ростові та суттєво зекономить кошти підприємств.
За півріччя поточного року на вирощування садивного матеріалу підприємствами поточного року спрямовано 792 тисячі гривень. Найбільше витратили Тернопільський і Чортківський лісгоспи, які збудували нові сучасні тепличні комплекси.
Наступна частина наради стосувалася аналізу проведення перевірок у підприємствах облуправління. Зокрема, Ігор Гуменюк здійснював перевірку Бережанського лісомисливського (Конюхівське, Литвинівське, Нараївське та Урманське лісництва) та Чортківського лісового (Більче-Золотецьке, Гусятинське, Гермаківське, Колиндянське лісництва) господарств. Надія Козацька – Бучацького (Бучацьке, Криницьке, Золотопотіцьке, Язловецьке лісництва), Тернопільського (Буданівське, Збаразьке, Скалатське, Мшанецьке лісництва) і Кременецького (Волинське, Кременецьке, Забарівське, Почаївське лісництва) лісових господарств.
Протягом перевірки охоплено 20 лісництв.
Серед недоліків перевірки в Бучацькому лісовому господарстві, яке виглядало одним із найгірших серед держпідприємств за підсумками перевірки – несвоєчасне і неякісне проведення доглядів за лісовими культурами, що призводить до більших затрат коштів на додаткове проведення доглядів, низька збереженість та загиблі лісові культури. Всього перевірено 57 ділянок, або 104,97 га.
Мали місце випадки доповнень лісових культур дуба звичайного дубом червоним (Бучацьке лісництво), що, за словами головного спеціаліста, є технічно неграмотно, адже це призведе до загального погіршення стану дібров, неналежний догляд за лісовими культурами на ділянках, залишених під природне поновлення.
Наявність загиблих лісових культур 4-5 річного віку та культур у незадовільному стані, низька збереженість лісокультур спостерігається в Криницькому лісництві.
У Золотопотіцькому лісництві серед недоліків – незадовільний стан лісових культур дуба звичайного старшого віку. Фактично ділянки, за словами Надії Козацької, потрібно наново розробляти.
Водночас Надія Козацька зауважила на належному догляді старших лісових культур та гарно організованому й належно наповненому лісовому розсаднику в Язловецькому лісництві.
Аналогічна ситуація і в Кременецькому лісовому господарстві. Всього перевірено 57 ділянок загальною площею 42 гектари.
Серед недоліків – несвоєчасне доповнення лісових культур, незадовільний стан лісових культур дуба звичайного, переведених у вкриту лісом площу, відхилення від проекту лісових культур, недоліки у веденні технічної документації, неналежне ведення парникового господарства (Кременецьке лісництво).
Майже 45 відсотків від перевірених лісокультур у Забарівському лісництві перебувають у незадовільному стані (12 ділянок із 15 перевірених). До того ж, є факт несвоєчасного проведення лісових культур, невелика збереженість лісових культур, відсутні заходи сприяння природному поновленню сосни звичайної, погана підготовка ґрунту під створення лісових культур, неналежний догляд та організація лісового розсадника та шкільного відділення.
У Волинському лісництві наявні загиблі лісові культури модрини 2010 року, незадовільний стан та несвоєчасне проведення доповнень лісових культур, неправильне ведення польових матеріалів, зокрема, ділянки із низькою збереженістю лісокультур (29-35%), які підлягали доповненню, інвентаризацією вказуються ІІІ класом якості зі збереженістю 49%.
Низька збереженість перевірених лісокультур і несвоєчасне їх доповнення спостерігається і в Почаївському лісництві. У незадовільному стані перебуває більше половини перевірених ділянок.
Тернопільське лісове господарство, зважаючи на багаті ґрунти, потребує значно більше доглядів за лісовими культурами, водночас, виглядає на тлі Бучацького і Кременецького лісових господарств значно краще за результатами перевірки. Якщо у Кременецькому лісовому господарстві одного догляду, за словами доповідача, може бути цілком достатньо, то у Тернопільському на час перевірки подекуди догляд здійснювали уже втретє. Зокрема, незадовільних культур не виявлено, окремі ділянки потребують доповнення, відмінне ведення лісорозсадницької справи (Збаразьке лісництво). Спостерігається висока збереженість лісових культур, належне ведення лісорозсадницької справи, парників та тепличного господарства (Мшанецьке лісництво). Незначна кількість лісових культур потребує догляду і доповнення (Буданівське лісництво), неналежне ведення технічної документації: неправильне застосування норми висівання насіння цінних порід (перевитрата насіння) – модрини і ялини, дуба звичайного і червоного (Скалатське лісництво). Всього в Тернопільському лісгоспі перевірено 65 ділянок площею 102,2 гектари.
Заступник начальника облуправління Ігор Гуменюк здійснював перевірку Бережанського лісомисливського та Чортківського лісового господарств.
У цілому по Бережанському лісомисливському господарству спостерігається значний поступ із питань лісовирощування щодо повного забезпечення необхідною кількістю засобів для проведення догляду за лісовими культурами. Зокрема, активного впровадження в практику використання отрутохімікатів при проведенні доглядів за лісовими культурами. Належне проведення з технологічної точки зору хімічного догляду досягнуто практично по всіх лісництвах, бездоганним воно є по Урманському. Цьогоріч підприємство придбало роторний кущоріз (РКР), який використовують усі лісництва. Крім того, закладено 340 м2 тепличного господарства (Нараївське, Конюхівське, Урманське лісництва), де посіяно 14 кг насіння модрини. Як зазначив доповідач, десь експериментують, десь відзначаються недоліки в агротехніці, водночас загалом ведення лісовирощування здійснюється на високому рівні. Зазначено також про належне ведення шкільних відділень. Недоліком шкільних відділень є те, що немає достатньої кількості стандартних розмірів садивного матеріалу для реалізації. «Підприємство має мати один базовий лісовий розсадник для вирощування садивного матеріалу на новому рівні», - резюмував доповідач.
Недоліками було визначено неналежний догляд – погане викошування рядів, а відтак і пригнічення культур дуба звичайного родинної плантації у Конюхівському лісництві та потреба проведення доповнення восени родинній плантації дуба звичайного цього ж лісництва, через частковий відпад лісокультур.
У Литвинівському лісництві посіви і шкілка ялини у лісовому розсаднику потребують належного догляду, частково посіви дуба звичайного в незадовільному стані. Всі перевірені ділянки в задовільному стані, окремі ділянки потребують вирубки порослі та догляду в рядах.
До всіх керівників підприємств прозвучала вимога проводити хімічну обробку жолудя перед висівом його у розсадники чи посадки в лісові культури.
У Нараївському лісництві лісокультури частково потребують догляду другої черги. Додаткового догляду у міжряддях потребують лісокультури через пізній термін обробітку та догляду другої черги в Урманському лісництві.
Прикладом для проведення семінару з лісовирощування озвучено доповідачем Колиндянське лісництво ДП «Чортківське лісове господарство». Недоліком є не зовсім ефективне використання площі теплиці даного лісництва та велика кількість вапняку у скважині, вода з якої подається у тепличне відділення, що з часом може утруднити систему поливу (забивання форсунок).
Щодо аналізу стану лісокультурного виробництва, то, як зазначив, доповідач, найгірші враження від перевірки Більче-Золотецького та Гермаківського лісництв. Всього по Чортківському лісгоспу перевірено 44 ділянки.
В Білецькому лісництві з 11 перевірених ділянок (лісокультури 2012-2016 років) всі в задовільному стані, проведені належні догляди, вчасно проводяться доповнення. Належне лісорозсадницьке господарство.
В Більче-Золотецькому лісництві перевірено 4 ділянок, догляд проводився своєчасно. Винятком є ділянка, площею 2,9 га, яку через неякісне проведення доповнення навесні та низьку приживлюваність дуба звичайного визнано незадовільною. Тепличне відділення знаходиться за межами лісництва, що відзначено як неправильний підхід до виробництва посадматеріалу. Немає базового розсадника, що є вимогою до належного вирощування посадматеріалу. Позитивним відзначено гарний стан родинної плантації дуба звичайного 2011 року закладення. У лісництві є частина площ, схожість лісових культур дуба звичайного на яких є низькою (60-65%) через відсутність обробітку жолудя, що спостерігалося у Бережанському лісомисливському господарстві. Лісокультури створені шляхом посіву поточного року.
У Гермаківському лісництві 2015 року відсутні лісові культури, які переводилися у покриту лісом площу, що означає, за словами доповідача, що лісових культур, які підлягають переводу, просто немає. Схожість створених лісових культур 2016 року (2 га) менше 20 відсотків через пошкодження диким кабаном. Культури, які перевірялися, потребують доповнення, спостерігається частковий відпад модрини через запізнілі догляди, поганий догляд у міжряддях лісокультур дуба звичайного, через що лісокультури у пригніченому стані. Водночас лісові розсадники є в кожній майстерській дільниці. Прозвучала рекомендація укрупнити лісовий розсадник і розширити асортимент посадматеріалу.
У Гусятинському лісництві перевірено 14 ділянок лісових культур. Стан трьох оцінюється як частково незадовільний через несвоєчасне проведення доглядів і пригнічення саджанців дуба трав’янистою рослинністю. Водночас недавно придбаний роторний кущоріз використовується на повну потужність, тож є сподівання що всі недоліки буде виправлено. Одно-дворічні культури знаходяться в нормальному стані.
Опісля виступів лісничі лісництв та головні лісничі давали пояснення стосовно стану справ у їхніх лісництвах. Як зазначив Олег Яремко, якщо загальна картина Бережанського лісомисливського, Тернопільського і частково Чортківського лісових господарств виглядає більш-менш оптимістично, то в Бучацькому й Кременецькому лісництві – вона критична. Керівникам даних підприємств дано розпорядження проаналізувати стан справ у лісництвах і надано терміни для виправлення ситуації. Водночас лісгоспи мають бути готові до планових і непланових перевірок. «Загиблі лісові культури, неналежний догляд за ними, поганий стан лісорозсадницької справи. Чи мають право лісничі, у лісництвах яких такий поганий стан справ, і далі займати посади? Адже лісові культури – це візитівка лісничого. Робіть відповідні висновки», - резюмував начальник управління.