Лісогосподарська діяльність не така вже й проста справа як, можливо, вважають люди, які до цього не причетні. Навпаки, це доволі складний процес, адже аби зрубати перестигле дерево чи посадити молоде, потрібне неабияке вміння, яке вимагає суворого дотримання відповідних вимог та стандартів. Отже, що таке лісовпорядкування, облік лісів, державний лісовий кадастр, моніторинг та сертифікація лісів? Як здійснюється державний контроль за дотриманням норм, правил нормативно-правових актів із ведення лісового господарства? На ці та низку інших запитань ми попросили відповісти першого заступника начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігоря Гуменюка.
— Ігорю Романовичу, одним із основних Ваших завдань є забезпечення державного управління та здійснення відомчого контролю щодо використання державного лісового фонду. У чому зокрема ці завдання полягають?
— Підприємства Тернопільського ОУЛМГ мають у своєму користуванні державний лісовий фонд. Загальна площа лісового фонду Тернопільської області — 207,4 тисяч гектарів. Із загальної площі лісового фонду вкриті лісовою рослинністю землі становлять 192,4 тисячі гектарів. Лісовий фонд нашого Управління куди, окрім лісгоспів, входить ще природний заповідник «Медобори» — 156,9 тисячі гектарів. Це становить 75 відсотків лісового фонду області. 20 відсотків лісу належить іншим користувачам. Фактично ці землі запасу не мають господаря. На мою думку, як спеціаліста, це велика проблема для області і для нас, лісівників, зокрема. Тому що доволі важко забезпечити здійснення єдиної державної політики у лісах, де відсутній один господар. У цих лісах мають місце самовільні рубки, лісове господарство у них майже не ведеться та присутні інші фактори. Здійснюючи державне управління, ми проводимо єдину державну політику в лісах, які нам підпорядковані, виконуючи всі заходи, починаючи від заготівлі лісового насіння й вирощування лісу, господарських рубок, освітлення, прочищення, а також заходів із охорони лісу, недопущенням самовільних рубок. Це і є відомчий контроль. Окрім цього, відомчий контроль полягає ще й у тому, що спеціалісти управління мають повноваження здійснювати перевірки державних лісових господарств. Які перевірки? Перевірки є тематичними і проводяться ревізії господарської діяльності.
Ми здійснюємо контроль у межах своїх повноважень. Наприклад, кожне підприємство має розрахункову лісосіку головного користування, згідно із розмірами якої і здійснюють лісозаготівлі. Лісозаготівлі проводять відповідно до господарств і категорій захисності. На управління покладено функції контролю за дотриманням підприємствами розмірів розрахункової лісосіки. Побутує така думка, що лісівники рубають ліс де хочуть і скільки хочуть, але це не відповідає дійсності з огляду на вище зазначені мною аргументи.
— Серед наших читачів, є не лише працівники лісової галузі, а й інша категорія населення. Власне, люди, які менше обізнані зі специфікою лісового виробництва майже не володіють інформацією, що у лісгоспах проводиться лісовпорядкування, облік лісів, моніторинг та сертифікація лісових насаджень. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.
— Всі вищезазначені заходи — це і є облік лісів. Це входить до безпосередньої діяльності лісових господарств, проте лісгоспи самотужки не займаються обліком лісів. Ці роботи виконують спеціалізовані установи, зокрема Львівська державна лісовпорядна експедиція ВО «Укрдержліспроект». Власне спеціалісти цього об’єднання і проводять лісовпорядкування. Базове лісовпорядкування проводиться один раз на десять років, тобто виготовляється проект діяльності підприємства на десятиріччя, планується розмір господарських заходів, їх періодичність та визначаються ділянки для проведення господарських заходів. А також здійснюється ревізія всіх господарських заходів попереднього ревізійного періоду. Ревізія охоплює заходи починаючи від будівництва доріг закінчуючи кількістю здійснених протипожежних заходів. У лісі, насправді, можна все порахувати і все знайти. Для цього є методики, з допомогою яких можна провести і облік диких звірів, і детальний облік дерев.
Облік лісів — це вже державна програма і здійснюється один раз на п’ять років. За п’ятирічний період, протягом якого проводиться державний облік лісів, держава отримує інформацію про всі ліси, які є на території України.Попередній облік лісів ми проводили 2006 року, отож на часі проведення нового обліку лісів. Проте ми стикнулися з проблемою дефіциту коштів на ці заходи. Метою обліку лісів є визначення лісистості території, основних показників характеристики лісового фонду, породний і віковий склади насаджень. Наприклад для досягнення рівня оптимальної лісистості, який визначений науковцями для нашої області у 20%, нам потрібно додатково створити ще 40 тисяч гектарів нових лісів. За післявоєнні роки в області посаджено лише 37 тисяч гектарів лісу. Самі розумієте, що 40 тисяч гектарів нових лісів це далека перспектива, тому треба ще багато попрацювати.
Сертифікацію лісів проводять міжнародні організації, які мають відповідні ліцензії на право сертифікації. Ці організації перевіряють відповідність господарювання в лісах до міжнародних норм та правил. А сюди входить все: рубки, відтворення лісів, охорона, боротьба з протизаконними рубками. Втім, сертифікація лісів це дороговартісний варіант, тому доводиться працювати за усталеними нормами.
— Відомо, що у Ваші, Ігорю Романовичу, обов’язки входить здійснення контролю за веденням лісонасіннєвої справи та розсадницького господарства. Поінформуйте про ситуацію з цього приводу у лісгоспах Тернопільщини.
— У підприємствах Тернопільського ОУЛМГ виділено 306 гектарів генетичних резерватів із яких паспортизовано й зараховано до об’єктів постійної лісонасіннєвої справи 297 гектарів. Постійних лісонасіннєвих ділянок паспортизовано 412 гектарів. Плюсових дерев є 70 одиниць. Селекційні лісонасіннєві плантації закладено на площі 50,5 гектара, з яких паспортизовано 27 гектарів, у стадії вирощування перебуває 23,5 гектара. У ДП «Тернопільське ЛГ» є 3 га архівних плантацій та 3 га родинних плантацій дуба звичайного. У Чортківському лісгоспі закладено випробні культури дуба звичайного на площі 2 га.
В управлінні тривають роботи з виділення генетичних резерватів малопоширених порід.
На виділених генетичних резерватах та постійних лісонасіннєвих ділянках у врожайні роки проводиться заготівля лісового насіння. Зокрема у 2009 році в генетичних резерватах було заготовлено 5912 кілограмів насіння.
На виконання галузевої програми розвитку лісонасіннєвої справи на 2011-2015 роки Тернопільським ОУЛМГ розроблено «Програму розвитку лісонасіннєвої справи у підприємствах Тернопільського ОУЛМГ». Цією програмою заплановано створення клонових насіннєвих плантацій на площі 21 га, родинних плантацій на площі 50 га, виділення додаткових постійних лісонасіннєвих ділянок на площі 25 га та додатковий відбір плюсових дерев — 95 одиниць. У 2010 році підприємства обласного управління виконали програмні завдання. Зокрема, було закладено 3 га селекційної клонованої плантації модрини японської та 3 гектари родинної плантації дугласії тисолистої. Цьогоріч підприємства продовжать виділяти додаткові постійні лісонасінні ділянки та плюсові дерева, а також закладуть клонові та родинні плантації. Наразі вже закладено родинні селекційні плантації дуба звичайного у ДП Чортківський лісгосп на площі 6,0 га та у Тернопільському лісгоспі на площі 3,0 га.
— На шпальтах газети «Тернополіс» чільне місце займають публікації про природний заповідник «Медобори». Гадаю, Ви погодитеся зі мною, що цей заповідник дійсно вартий уваги, оскільки йому немає аналогів в Україні. Втім, на теренах Тернопільської області є низка, так би мовити, райських куточків віднесених до заповідного фонду. Де вони є і яка їх кількість?
— У межах державного лісового фонду Тернопільського ОУЛМГ є 16 заповідних об’єктів загальнодержавного значення площею 20039,2 гектара та 256 об’єктів місцевого значення площею 20501,4 га. Природно-заповідний фонд обласного управління лісового та мисливського господарства становить 40541,0 га. Заповідано 25,9 відсотків земель лісового фонду області. Зокрема, крім природного заповідника «Медобори» функціонує дендрологічний парк загальнодержавного значення «Гермаківський», лісові заказники загальнодержавного значення: дачі «Галілея» та «Суразька» й інші цікаві об’єкти.
Основною проблемою функціонування об’єктів природного заповідного фонду області є недостатність коштів для їх відмежування і виготовлення державних актів. Так, у природному заповіднику «Медобори», який повністю фінансується з державного бюджету для виконання всіх лісогосподарських заходів та науково-дослідницьких робіт, які покладено на підприємство, гостро стоїть проблема дефіциту коштів.
— Порівняно з попередніми роками нині значно активізувалася гласність. Маю на увазі, що у сьогочассі інформаційний простір більше насичений повідомленнями та публікаціями про діяльність лісових господарств. Як Ви вважаєте, з чим це пов’язано?
— Раніше лісівники більше приділяли увагу фаховій діяльності без огляду на те, як формується громадська думка. За попередні роки проводилися дослідження громадської думки і спеціалісти визначали рівень довіри до лісівників, а також рівень поінформованості населення про діяльність працівників лісу. Орієнтовно десь з 2006 року розпочалося активна робота з інформування населення, висвітлення передових досягнень, а також було започатковано громадські акції, такі як «Майбутнє лісу в твоїх руках», запровадження посад прес-секретарів обласних управлінь лісової галузі. З того часу ми активно почали співпрацювали з обласними виданнями, радіо та телебаченням. Тепер маємо вже свій сайт (www.ternopillis.te.ua) та галузеву газету. Я вважаю це позитивним кроком уперед. Це дасть змогу виправити недоліки, що стосуються поінформованості людей про нашу роботу.
Об’єктивна інформація тепер багато означає. Наприклад, існують стереотипи, що лісівники лише рубають ліс. Так, лісівники рубають, але вони більше садять, ніж вирубують. Бо коли, скажімо, було вирубано один гектар лісу, натомість проводиться посадка півтора гектара молодих культур. Нові ліси створюються як на землях держфонду, так і на залучених угіддях непридатних для сільськогосподарського використання.
Проте у мене складається враження, що у державі посадка нових лісів, збільшення лісистості потрібні лише лісівникам. Прикро, але з боку місцевих громад такої підтримки немає, а лише протистояння. Сценарій приблизно такий: одні структури дають дозвіл на заліснення окремих ділянок землі, а потім місцеве населення протестує, бо, мовляв, немає де пасти худобу. Але якщо врахувати скільки завдає шкоди ерозія ґрунту, то, мабуть, ліпше пасти корову в лісі, ніж мати проблеми з підтопленням, зсувом ґрунту та іншими неприємностями. Тож чи потрібно противитися новим насадженням, які не лише укріпляють землю, а й приносять іншу користь?
— Звичайно ні. Втім, хочу повернутися до теми гласності. Які з цього приводу заходи здійснює Державне агентство лісових ресурсів України?
— У своїй роботі ми керуємося рекомендаціями та вказівками Держлісагентства України. Зокрема, ми забезпечили щоденний вихід інформативних новин на нашому сайті, є низка публікацій у газеті «Тернополіс»; видаємо книжки, буклети та іншу друковану продукцію. Також проводимо науково-практичні семінари, конференції на базі заповідника «Медобори». Намагаємося щоби ці заходи були висвітлені у засобах масової інформації.
— 14 вересня — професійне свято День працівника лісу. Які заходи плануються Тернопільським ОУЛМГ?
— Ще трохи зарано про це говорити. Але, безумовно, відбудуться урочисті збори, будуть нагороди, відзнаки, премії та інше заохочення нашим працівникам. Крім цього кращому лісівникові буде вручено іменний годинник, а також грамоти Держлісагентства та подяки від його голови Віктора Сівця. Одне слово, свято є свято.
