МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Мисливське господарство
Мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва.
Закон України "Про мисливське господарство та полювання" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.
Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь - спеціалізованими мисливськими господарствами, іншими підприємствами, установами та організаціями, в яких створені спеціалізовані підрозділи з наданням в їх користування мисливських угідь.
Зубр Європейський
Зубр - це найбільший ссавець у Європі. Довжина тіла самців сягає 3 м, висота в загривку – 1,8-2,0 м, висота в крижах – 1,6 м, довжина хвоста – 0,8 м. Пересічна маса дорослої тварини становить 500 кг, хоча в окремих випадках може сягати 800 -1200 кг.
Нинішнє поголів’я зубра в світі налічує понад 10,5 тис. особин, які, головним чином, зосереджені у Європі - природному ареалі їхнього існування. Проте, його сучасні чисельність і розселення є дуже далекими від історичних, коли він повсюдно траплявся на теренах Центрально-Східної Європи: від Альп по Кавказ, від Румунії до півдня Швеції.
Сьогодні зубр в Україні трапляється лише на дуже обмежених територіях Львівської, Волинської, Чернівецької, Вінницької, Київської і Сумської областей. Його стада, в яких налічується близько 400 особин, значною мірою залежні від людської опіки.
Листяні та змішані ліси, що перемежовуються сільськогосподарськими угіддями і природними луками постають запорукою нормального існування виду.
У зубрів “змішаний” тип живлення — вони можуть харчуватися травʼяними й деревними видами рослин, тому для цього виду необхідний мозаїчний ландшафт. Суцільні лісові масиви малопридатні для зубра. Для життя тварина обирає узлісся, лісові галявини, передгірні луки та заплави річок. Через сезонну зміну рослинного покриву зубри змушені постійно переміщуватися, щоб змінювати свої кормові оселища.
Навесні та влітку близько 80% їхнього раціону – злаки та інші види різнотрав’я. Восени та взимку – жолуді, осока, ягоди (ожина, чорниця), а також гілковий корм — верба, осика, дуб, клен, ліщина тощо.
Статева зрілість у самців настає у віці 2-3 роки, проте участь у розмноженні вони беруть не раніше 5-6-річного віку. Самиці починають спарюватися у віці 3 (рідше 4) роки, зберігаючи репродуктивний потенціал до 10 років. Гін у зубрів триває з початку серпня до середини вересня. У цей час до стада, яке формують самиці з телятами, приєднується дорослий самець, що відганяє молодих і слабких биків. Вагітність триває 264 дні. Перед отеленням самиця залишає стадо і тримається наодинці. Пологи припадають на період з початку травня до середини червня. Як правило, народжується одне теля. Самиці народжують один раз на два-три роки.
У 1980 році зубру надано охоронного статусу та включення до Червоної книги України.
Зубр включений до у Додаток ІІІ Бернської конвенції, до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку, а також є одним з важливих видів для класифікації територій, пропонованих Євросоюзом у рамках мережі NATURA 2000.